Джерело: КЕКЦ
Спікерами виступили юрист КЕКЦ Олександр Дядюк, президентка АЗОУ Марина Суркова та директор КЕКЦ Володимир Борейко. Вони заявили, що міністерство (у тексті організаторів також згадується як «Мінекономіки, довкілля та сільського господарства України») видає ліміти на так званий «селекційний» або «ветеринарний/діагностичний» відстріл диких тварин у національних парках, що, на думку КЕКЦ і АЗОУ, суперечить самій ідеї охорони природи в заповідних територіях.
У КЕКЦ стверджують, що під прикриттям «селекції» та «ветеринарної експертизи» у парках можуть фактично проводитися полювання для обраних. Як приклад організатори навели Азово-Сиваський національний парк, де, за їхніми словами, у 2012–2013 роках щороку відстрілювали десятки оленів та ланей, а також вели полювання на інші види. Окремо вони згадали ліміти, видані у 2021 році для Азово-Сиваського НПП, які передбачали відстріл копитних і хижаків під приводом діагностичного відстрілу.
Ще один кейс, про який говорили на пресконференції, — державна резиденція «Залісся» (Київська та Чернігівська області), яка історично створювалася як мисливська територія для партійної номенклатури, а згодом використовувалася як президентська резиденція. У КЕКЦ заявили, що після формальної реорганізації «Залісся» у національний парк практика відстрілів не зникла: за їхніми словами, у різні роки видавалися ліміти на відстріл оленів, ланей і козуль, а в 2025 році, як стверджують організатори, було підписано черговий ліміт на відстріл восьми тварин під приводом «ветеринарної» експертизи.
Окремо учасники пресконференції підняли тему відстрілу вовків та інших тварин, яких у нормативній і практичній площині часто називають «шкідниками». Вони заявили, що навіть у національних парках в Україні можуть видаватися ліміти на відстріл вовків, лисиць, шакалів та єнотовидних собак під приводом ветеринарних заходів, і назвали таку практику неприйнятною для заповідних територій.
КЕКЦ і АЗОУ закликали припинити видачу лімітів на відстріл тварин у національних парках під будь-якими формулюваннями, які, на їхню думку, підміняють охоронну функцію парків і легалізують полювання. Також вони наголосили на необхідності перегляду підходів до «регулювання чисельності» диких тварин у заповідних установах.
