Рада Кішка, півроку намагалася отримати ділянку (в Обухові, селах Нещерів і Перше Травня. Про це йдеться у нарисі "Лайфхак: як отримати землю під Києвом безкоштовно" на bzh.life.
Ідея
- Ми з чоловіком жили в Обухові під Києвом, мали власну однокімнатну квартиру. Потім захотіли переїхати у приватний будинок і вирішили, що потрібно придбати землю для будівництва цього самого будинку. Помоніторили ціни: земля коштувала від 500 доларів за сотку, і це ще вважалося недорого. Таких грошей ми не мали, тому вирішили скористатися тим, що пропонувала держава — отримати землю безкоштовно, - розповіла жінка.
З чого почали
Це була осінь 2014 року. Перше, що ми зробили — переглянули вільні ділянки на карті в держгеокадастрі у Київській області. Вибрали кілька таких, що нам підходять: в Обухові та сусідньому селі Перше Травня.
Головними критеріями при виборі ділянки були близькість до Києва і можливість дістатися до станцій метро на громадському транспорті, наявність супермаркету, нормальної дороги.
- Нас цікавив саме Обухівський район, тому що траса в цьому напрямку зазвичай не завантажена, - зауважила вона, - Ми зібрали всі документи, які були потрібні за законодавством, і пішли в обласне управління держкадастру. Здивувало, що там був лише один кабінет і величезна черга: виходить, люди знали, що є така можливість, і активно намагалися її використати.
Вистоявши чергу, ми почули, що потрібні ще якісь папірці. Наприклад, просили вказати прописку, хоча за законом це не важливо — землю можна взяти в будь-якому регіоні, незалежно від того, де ти прописаний. З кожним візитом до установи, а їх у нас було шість, ми дізнавалися про нові "вимоги".
Якось звеліли принести роздруківку картки не з Google Maps, а з Yandex. Maps, тому що на останніх нібито краще видно нашу ділянку
При цьому по телефону назвати повний список документів і того, що там їм ще потрібно, відмовлялися. Говорили, мовляв, приходьте, подивимося на місці.
Труднощі
Було відчуття, що самі працівники держкадастру над нами сміються, заздалегідь знаючи, що у нас нічого не вийде. Ми чули багато дурних відмов і дивних умов: наприклад, якщо цього року землю вже отримав хтось із твоїх родичів, ти отримати свою ділянку вже не можеш. Хоча в законодавстві такого, звісно, немає.
Кілька разів нам пропонували зробити "викопіювання з кадастру". Пояснити по-людськи, що це таке, ніхто не міг
Але за цю "послугу" брали 30 або 40 гривень: за те, що ти піднімешся з першого поверху на третій і жінка за комп'ютером щось для тебе зробить.
Перша наша спроба не увінчалася успіхом. Ми знайшли іншу вільну ділянку в селі Нещерів і вирішили спробувати попрацювати з нею. Теж невдало. Коли ми показували витяги з кадастру, нам відповідали, що не знають, чи є у цієї ділянки власник, що у них немає даних. Обласний відділ перекидав на сільраду, ті — назад. Нам відкрито сказали, що в селі теж є люди, яким потрібна ця земля, і ми в списку очікування будемо двохсотими — тобто навряд чи щось отримаємо.
У результаті ділянку, яку ми хотіли, забрав хтось інший.
Коли ми подавали заяву, ця земля була вільною, а коли нам видали відповідь, вона вже комусь належала.
Мені одного разу натякнули, мовляв, коли ми подаємо такі заяви, ми ніби показуємо чиновникам, де є вільна земля, тобто підказуємо їм.
До юристів ми не зверталися, тому що їхні послуги коштували майже стільки ж, скільки покупка землі. До того ж для нас було принципово зробити все самостійно та чесно.
Чим усе завершилося
Ми так і не зуміли пройти далі початкового етапу — подачі найперших заяв про намір отримати конкретну ділянку. До речі, за всі півроку, поки ми цим займалися, я не зустріла жодної людини, якій би дали землю.
Шкода, адже ми готові були робити щось для села: наприклад, прокласти ділянку дороги. Хотіли почати там власний бізнес, щоб не їздити постійно на роботу до Києва, і приносити користь місцевим мешканцям.
Врешті ми позичили гроші та купили невелику ділянку землі в тому селі, де не вдалося отримати її безкоштовно, в Нещерові. І ось уже звели там будинок.
вологість:
тиск:
вітер:
