Будь-яке лихо, яке для природи є звичним процесом, для нас називається стихійним лихом. Воно викликається певними обставинами. Тобто вчора паводку чи підтоплення не було, а завтра все може бути. І в кожному окремому випадку причини цьому різні.
Про це пише Олексій Василюк у статті "Один паводок спокійно змиє всю Конча-Заспу і це реальність" на Апострофі, передають Хроніки Обухова.
...У цьому сенсі Київ є специфічним містом. Про можливі паводки у столиці ми говоримо, починаючи з 2008 року. Але, звичайно ж, ніяких зрушень немає – ніхто не зноситиме будинки наших політиків і можновладців у Конча-Заспі. Це очевидно...
- Але в чому наше пояснення загрозливої для Києва ситуації? У середньому раз на 30 років у Дніпрі відбувається великий паводок. Востаннє такі паводки траплялися у 1970 і 1971 роках – це навіть більше, ніж 30 років тому. І останній паводок добряче затопив лівий берег. Тоді ще фактично лівий берег столиці не був забудований і село Троєщина так затопило, що будинки стояли у воді до дахів. За одну секунду часу тоді через Дніпро проходило у 30 разів більше води, ніж зазвичай. І за той час вода розлилася туди, де зараз знаходиться житлова зона. Така вода зносить все, крім великих дерев, - розповів він.
Зараз вся заплава Дніпра зайнята водосховищами, які затопили все те, що раніше було природною заплавою. Тобто було русло такої ширини, як зараз у столиці. У наш час Київ залишається одним з небагатьох фрагментів русла Дніпра, де ми можемо побачити реальну ширину річки. А всі водосховища є по суті піднятим рівнем, який затопив заплави Дніпра.
Що чекає на Конча-Заспу
- Найімовірніше, що вода просто розмиє ці намиті береги. Адже всі ці береги у Конча-Заспі – це просто купа піску. От уявіть собі, як поводиться пісок, коли діти на пляжі граються, а потім піщані замки змиває вода. А це точно той самий пісок з русла Дніпра, просто набагато більша купа, на якій стоять будинки. Тобто якщо буде паводок, то в результаті залишаться стояти будинки на сваях, або ж і вони обрушаться. Пісок же там нічим не закріплений – гора піску великою площею (від Києва до Козина), яку дуже легко розмиє велика вода,- відзначив еколог.
Конча-Заспа абсолютно не захищена від великої води. Сенс намиву берегів – боротьба з підтопленням. Тобто якщо води стає трохи більше, то в їхньому дворі сухо. Але якщо води буде значно більше, щоб вона почала текти поверх цього - то вона просто розмиє пісок. Таким чином, один паводок спокійно змиє всю Конча-Заспу – це реальність. Просто ми живемо в період, коли останній великий паводок був ще до утворення Канівського водосховища у 1976 році.
І ми взагалі точно не знаємо, що буде з Києвом, якщо прийде велика вода.
Як врятувати Київ
Було б непогано повернути Конча-Заспу у природний стан і дати можливість воді там розливатися, а не утворити "пробку". Але ж як змусити наших можновладців забрати свої будинки звідти? Ніхто ж цього не захоче робити.
У будь-якому разі, природа переможе, але ще не настав той рік, коли це станеться. Ми ж зараз бачимо, що клімат змінюється і стає непередбачуваним. Тому абсолютно нереально вгадати, що буде через рік-другий. Сюрпризи можуть бути кожного дня. Але якщо у минулому столітті паводки були кілька разів, то було б абсурдним сказати, що у цьому столітті цього не станеться.
Довідково:
Конча-Заспа — історична місцевість на південній околиці Голосіївського району Києва (). Охоплює селища Віта-Литовська, Козин і Плюти, хутір Мриги, дачну та лісопаркову місцевість уздовж правого берега Дніпра. У 1772 році Конча зафіксована як урочище в Трипільському бору (від розташованого неподалік с. Трипілля).
