Slow Life, місцева кухня, локальний туризм, біорегіоналізм, глокалізм...
Є багато слів, явищ і трендів, які позначають інтерес до свого, місцевого.
Частина з них в тренді. Їжа, як найбільш доступний елемент локального - перш за все.
Цілі рухи, партії і регіони порпаються в бабусиних зшитках в пошуках свого, власного, відмінного.
Обухів - уніфіковане у всіх відношеннях київське передмістя зі своєю історичною пам'яттю і харчовими приорітетами.
Останні не відрізняютьсся від наддніпрянської кухні більше, ніж вона від всеукраїнської.
Але тим цікавіше копирсатися зубочисткою в посмішці. Інколи у провалинах карієса ховаються найсмачніші залишки вчорашньої вечері.
***
Ми не наполягаємо на 100%-й автентичності вказаної страви. Подейкують, підбір продуктів і спосіб приготування (кислість і подрібненість) притаманні "корінним". Тим, що вважали себе православними. Можливо, 30% інших вживали пістний варіант. Не знаю.
Продукти:
1. Картопля ціла, нерізана
2. Квашена капуста
3. Крупа пшоняна
4. Зажарка (цибуля, морква, томатний соус, сметана)
(для пісного варіанту)
4. М'ясо.
Приготування:
1. Вариться все разом
2. Картопля товчеться в каструлі (або в блендері)
3. Додається зажарка
4. Все перемішується.
Смачного, громадяни і "лушпайнички"!