«І на тім рушничкові, оживе все знайоме до болю…»

DSCN8452Всі, кому довелося хоч раз побачити цей витвір народного мистецтва, залишаються з відчуттям дива, незбагненної краси та великого символізму. Мова йде про славнозвісний обухівський «шитий» рушник, історія якого ховається далеко в століття нашого славного краю.

Сьогодні в ЦТДЮМ «Романтик» пройшов майстер-клас з вишивки, який провела талановита майстриня Неділько Світлана Геннадіївна.

На захід прийшли вчителі з трудового навчання місцевих загальноосвітніх закладів та працівники відділу освіти. Для всіх присутніх знайшлися нитки, голки та заготовки з нанесеним орнаментом. І під цікаві розповіді та історії Світлани Геннадіївни вони занурилися в чарівний світ вишивання обухівського рушника.

DSCN8471

Майстриня розповіла, що історія цього рушника давня та славетна. Аналогів йому немає в усьому світі.  Довжиною він сягав до 3 метрів і вишивали його переважно чоловіки (!!!). Особливим був орнамент, який представляв собою нероздільне по всьому полотні дерево роду, що складалося з декількох ярусів.

На краю рушника розміщували орнамент з квітів і листків, які символізували світ померлих рідних і пам'ять про них. Цей орнамент обов’язково розділяли від основного вишитою стрічкою. Далі дерево роду розпочиналося зі стовбура та квітів, які символізували дідів та прадідів, затим йшли бутони-символи батьків, потім нас самих, а верхів’я вінчали діти та онуки, прийдешні покоління.

Переважно обухівські рушники вишивалися грубими червоними нитками за допомогою різноманітних технік. Саме тому здається ніби вони намальовані. Інколи зустрічалися у вишивці зелені, жовті та чорні кольори.

На полотно лягали зображення квітів, листків, птахів, тварин та фігури людей. А ще вишивали фігури рибок, що символізувало життя, достаток та знак Ісуса Христа.

DSCN8444

Рушник вишивався таким чином, що мав дві сторони, які означали зовнішню та внутрішню сторони людської суті (фізичну сутність та душу). Мали рушники чоловічу та жіночу сторони і це могло позначатися різними символами у вишивці. Вишитий на весілля рушник молода нікому не показувала, щоб не наврочити лиху долю.

Цікавою «родзинкою» обухівського рушника було 3-5 китиць знизу. Нічого схожого в рушниках інших регіонів не було.

Ще багато чого цікавого розповідала Світлана Геннадіївна, а тим часом у присутніх на невеличких серветках з’являлися вишиті птахи, рибки та квіти – фрагменти обухівського «шитого» рушника, як обереги людського життя, що залишаються з нами, допоки ми бережемо давні традиції та пам'ять народу.

спецкор