Під час одного з серпневих робочих візитів Ігоря Віталійовича до Обухівського району, кореспондент газети "Голос Київщини" мав змогу поспілкуватися з народним депутатом.
Мешканці нашого району помітили, що останнім часом на Обухівщині відбулося багато змін. У нас розпочали реалізацію проектів, які впродовж десятиліть були заморожені чи взагалі ігнорувалися.
Ремонтують дороги, будують нові дитячі садочки, вкладають кошти в облаштування медичних закладів. Вирішують різні проблеми громади. Багато в чому ця ситуація змінилася завдяки Ігорю Кононенку.Цей парламентарій за внутрішнім розподілом фракції БПП закріплений за нашим регіоном. Сьогодні він робить чимало для того, щоб Обухівщина не тільки отримувала необхідне фінансування, але й постійно розвивалася. Під час численних зустрічей із мешканцями Ігор Віталійович уважно слухає людей. А якщо говорить, то його слову можна вірити.
– Чому такі зустрічі для Вас є важливими? Маєте багато справ, проте знаходите часі для Обухівщини…
– Я вважаю, що саме особисте спілкування дає розуміння глибинних проблем громади. Аби їх розв’язати, слід визначити черговість. Немає жодного секрету в тому, що одночасно змінити стан справ у всіх на світі сферах життя просто неможливо. Якщо вам кажуть інше, то вас обманюють. Я стикаюся з цим впродовж моєї недовгої кар’єри у великій політиці дуже часто.
– В одному з інтерв’ю Ви навіть казали про те, що у перші дні роботи у Верховній Раді саме відвертий популізм деякихполітиків здивував найбільше.
– Він продовжує мене дивувати й нині. Відверто кажучи, тоді я не був готовий до того, що багато політиків не дотримують свого слова. Для мене слово, яке я дав, надзвичайно важливе. А під куполом парламенту певні виступи налаштовані виключно на створення картинки, за якою нічого немає, окрім бажання похизуватися. Причому це відбувається як на сесіях ВР, так і в комітетах та на погоджувальних радах тощо. Забагато марних розмов ні про що, дві години люди просто говорять, проте ніяких рішень не приймають. Це дратує. Я практична, прагматична, рішуча людина. Вважаю, що ті дві години можна було використати на щось дійсно важливе.
– Серед політиків Вас часто називають людиною, яка дотримує свого слова. Яким чином це впливає на роботу?
– Це, мабуть, стосується не тільки мене, а й усієї нашої команди. Якщо ми сказали, що фракція підтримуватиме конкретний закон, то ми це зробимо.Однак дуже багато відомих політиків, на жаль, свого слова не дотримують.У них немає позиції та принципів; немає ані друзів, ані ворогів, є лише інтереси. Політично вигідно – вони будуть «друзями», не вигідно – «ворогами». Як на мене, це дикість. Звикнути до того я не зміг,бо для мене друзі – це друзі завжди, за будь-яких обставин. Впевнений, що людина повинна мати життєві принципи.
– До речі, а чи багато у Вас друзів?
– Справжніх друзів у людини взагалі не може бути багато. Я маю декілька і стосунки з кожним ціную та вважаю своїм досягненням. Є друзі, з якими я вже більше 20 років разом.Коли потрапив до парламенту чотири роки тому, це жодним чином не вплинуло на дружбу з ними.
– На Заході є поняття «гарячий контакт» – це телефон людини, якій можна зателефонувати у критичній ситуації. Чи маєте такий контакт серед ваших друзів?
– Мабуть, навпаки – всі звертаються до мене. Я для багатьох людей – для великої родини, рідних, двоюрідних братів, сестер, друзів, знайомих – виступаю в ролі цього «гарячого контакту» і завжди допомагаю. Якщо щось трапляється у мене, то теж можу порадитися з близькими мені людьми. Раніше часто звертався до батька за порадою. Нині він вже має поважний вік, тож сам до мене звертається, і це мене тішить.
– Які якості друзів чи інших людей Вам найбільше імпонують?
– Ключовим, вважаю, є вміння не зраджувати. На жаль, у житті по-різному буває, особливо у політиці. Поки що наші політики і слово «вірність» не дуже сумісні. А я категорично не сприймаю нещирих людей. Їм не можна довіряти:вони говорять одне, думають друге, а роблятьтретє. Я таких лицемірів відчуваю навіть на відстані і намагаюся мінімізувати спілкування з ними.
– З такою позицією Вам, певно, дуже важко працювати в українському парламенті?
– Чесно кажучи, світогляд мій дещо змінився. Я вже не просто громадянин України, який займається бізнесом. Тепер я відповідаю за прийняття законів у цій країні. Поки я можу ефективно це робити, використовуючи мої знання та досвід, я працюватиму в парламенті.Проте у майбутньому без проблем зможу повернутися до своєї фахової справи.Мене вражає, що є депутати, які зубами тримаються за депутатські крісла. Я самодостатня людина. Якщо мій життєвий і політичний досвід дає мені можливість зробити щось корисне для людей, я із задоволенням це роблю.
– Враховуючи успіхи, що є результатом Вашої діяльності на Обухівщині, Вам все вдається…
– Я б не поспішав із висновками, адже обсяг роботи, яку ще потрібно виконати, величезний. Проблеми району дуже застарілі, втім крок за кроком разом із громадою ми все подолаємо. Люди в нас розумні. Коли їм пояснюєш, що саме та в якій послідовності ми будемо реалізовувати, вони завжди підтримають. Головне – не просто пояснювати, а пропонувати конкретні речі та виконувати свої обіцянки. Чоловік має дотримувати слова. Я завжди говорю тільки про те, що зможу виконати.
