Ми продовжуємо наші дослідження єврейської історії Обухівщини. Цього разу вашій увазі пропонується переклад другої частини розвідки Віталія Буряка з сайту “Історія єврейських громад в Україні”.
***
Під час Громадянської війни (1917-1921, прим. ред.) германівські євреї постраждали від безчинств 1919 року. Зокрема, 28 серпня 1919 року майже всі були вбиті під час влаштованого отаманом Дьяковим погрому. 10 вересня відбувся ще один погром. Після нього залишки єврейського населення покинули Германівку.
читайте також: Історія євреїв Обухівщини: штетл Германівка. Кінець 19 – початок 20 століття
За словами Йони Мордкова Борченка ситуація розвивалася наступним чином:
...28 серпня до села прибула банда на чолі з отаманом Дьяковим. Вони ходили від хати до хати і різали всіх без винятку: чоловіків, жінок і дітей. Часто гвалтували, а по тому вбивали жінок. Так тривало 4 дні. За цей час загинуло біля 120-150 чоловік. Деякі єврейські будинки спалили.
читайте також: Історія євреїв Обухівщини: штетл Трипілля
Разом з тим, є свідчення про те, що місцеві мешканці ховали у себе сусідів-євреїв. Щоправда, після погроз нібито перестали це робити. Тому ті, хто вижив, тікали з Германівки. Дьяків пішов, прийшли денікінці. Погроми відновилися.
Пізніше (на період між 15 та 18 вересня) Дьяків повернувся. Цього разу в результаті погрому загинули 250 євреїв. Кілька десятків чоловік загинули під час спроби втекти по дорозі. Вижив лише один хлопчик, котрого сховали місцеві мешканці. Жертвами цього погрому згідно з інформацією А. Шафаренка стали 200 чоловік, котрих поховали на єврейському цвинтарі (зараз картопляне поле).
читайте також: Євреї Обухівщини – Германівський кагал (недописана історієї однієї громади)
Згідно з рукописною згадкою 60-х років минулого століття, особливо трагічними були погроми саме під керівництвом вищезгаданого отамана Дьякова, а також чеченців під командуванням офіцерів-білогвардійців.
... Чутки про погроми досягли Германівки і буди дуже тривожними. Казали, що коли вони прийдуть біля вікон мають стояти ікони (ймовірно, так можна було видати себе за християнина і уникнути погромів, прим. ред.).
Непоодинокими були ситуації, коли російські офіцери вечеряли на дворі, в той час як євреї ховалися по печах або межи сусідів.
читайте також: Коли, куди і чому зник єврейський квартал Обухова?
- Кількох наших єврейських сусідів з дозволу батька сховали серед молодої вільхи і очерету. Коли я ніс їм їжу, бачив вже замордованих євреїв. Після закінчення погрому сільська рада відправила підводу щоб забрати тіла загиблих сусідів на єврейське кладовище, - йдеться у повідомленні.
- Їх повантатажили на вози, як ліс, кінцівки і розтрощені голови звисають через край – каже один з коментаторів події Мордков Берченко.
На той момент в Германівці проживало біля 250 єврейських сімей (приблизно 800 чоловік). Після погромів їх кількість різко впала. Паралельно з відходом євреїв почала занепадати сама Германівка.
- Я можу розповісти про останній погром в Германівці лише зі слів очевидців, оскільки особисто присутнім не був. Згідно з ними 28 серпня банда Дьякова штурмувала Германівку. Він зібрав селян і виступив з промовою, про котру мені достеменно не відомо. Втім, припускаю, що в ній лунали заклики до погрому, оскільки наприкінці звучала фраза «погуляємо по місту», - розповідає він.
За його словами "вони пішли від хати до хати і перебили всіх: чоловіків, жінок, ба навіть малих дітей. Часто ґвалтували і по тому вбивали жінок. Відрізали голови своїм жертвам. Всього погроми тривали 4 дні. Протягом цього часу було вбито 120-150 євреїв, деякі будинки було спалено".
- Разом з тим, війська УНР, що йшли через Германівку нікого не чіпали. Що стосується місцевих селян, дехто з них пробував захищати євреїв-сусідів. Щоправда, після погроз з боку бандитів вони часто відмовлялися від цього. За кілька днів після відходу банди до Германівки увійшли білогвардійці, котрі продовжили терор і грабунки. Зокрема, було вбито єврейського юнака на ймення Патлах, - відзначив він.
Всі інші шукали притулку, де тільки могли. Багато хто покинув містечко. З іншого боку офіційно йти з Германівки заборонялося, селяни переховувати боялися, оскільки після цього бандити переключалися на них. На вулицю виходити страшно – солдати при зустрічі били євреїв, копалися в садах, громили речі і стіни в пошуках скарбів. Їх жертви ховалися в лісах і полях, без даху і їжі. Часто приречені на смерть вони сновигали околицями Германівки наче живі тіні.
читайте також: Сава Дьяків – герой, погромник, вбивця отамана Зеленого?
