Історія євреїв Обухівщини: штетл Трипілля

18/07/2016
Ілекс Беллєр, Життя в штетл
Ілекс Беллєр, Життя в штетл

Я далекий від думки, що українці НЕ вбивали євреїв в часи Хмельницького, Петлюри. Що у розстрілах у Бабиному Яру міг брати участь Буковинський курінь. Що, як казав Корчинський, "УПА вирішила польську проблему", але пишатися цим НЕ варто.

Разом з тим, у мене є сумніви щодо питомого антисемітизму того самого Хмельницького, Петлюри і, у нашому випадку - отамана Зеленого.

Більше того, радянський пропагандистський міф про "українців-антисемітів" нічим не відрізняється від аналогічного українського "про жидів-комісарів", відповідальних за Голодомор. І це при тому, що відсоток євреїв серед НКВД був зависоким, а їх участь в трагічних подіях 1933 очевидна.

Ми можемо і надалі триматися за маргінальні пропагандистські концепції по відношенню до один одного, а можемо разом будувати спільну українську матрицю. Приклад - Ізраїль. З його Палестиною - "ЛДНР".

***

Трипілля -  історичне місцина, розташована в Обухівському районі Київської області на річці Дніпро. Чисельність населення села становить 3001 житель (згідно з переписом населення станом на 2006 р).

Трипілля стало частиною Російської імперії в 1667 році, в кінці XIX - початку XX століття це був штетл (невелике послення з чисельним єврейським населенням, прим. ред)  Київської губернії.

Початок

Історично склалося так, що люди замешкали Трипілля завдяки річці Дніпро і стратегічно важливому пагорбу, що височить над берегом річки.

Письмові звіти про євреїв Трипілля дійшли до нас крізь давнину. Один з них від 21 липня 1638 з магістратського суду Київської губернії (старі польські державні суди нижчої інстанції з обробки основних правопорушень в Гетьманщині в часи Речі Посполитої з 1434) складений польським дворянином Миколою Пронским, служителем власника Трипільського замку Максиміліана Бжозовського. У зверненні представлені докладні відомості про руйнівний погром, спровокований козачим  підрозділом, що складався з 4000 повстанців, 6 липня 1638. За словами М. Пронського "козаки побили і поранили багатьох людей, що живуть там, місцеве селянство і євреїв. Їх майно було повністю зруйновано".

Під час повстання Хмельницького (козацько-польської війни в 1648-1657 років під проводом гетьмана Богдана Хмельницького) Антіохійського патріарха Макарія і його сина, архідиякона Павла Алепського, на запрошення російського царя Олексія Михайловича, викликали до Москви. Дорогою вони на 2 дні зупинилися в Трипіллі. Під час їх перебування в замку Трипілля, Павло Алепський записав сповіді місцевих  та інших українських євреїв.

 - Коли ми були у Молдові, то попросили пана Янкеля допомогти нам втекти,  аби запобігти тому, що Хмельницький зробив з євреями з Польщі, - йдеться в одній з розповідей.

Єврей розповів, що Хмельницький організував погроми євреїв, що в, порівнянні з римським імператором Веспасіаном були в рази жорстокішими.

Під час повстання Хмельницького євреї з Трипілля вимушені рятуватися втечею до Тульчина, але там козаки вбили їх разом з усіма іншими євреями, які намагалися знайти прихисток в тамтешньому замку.

Мандрівник з Сирії Павло Алепський намалював страшну картину життя українських євреїв, змішуючи факти і плітки, які він зібрав у місцевих трипільців. До прикладу, його оцінка Трипільського замку.

 - Величезний замок, укріплений валами з подвійною стіною і земляним ровом стоїть на вершині пагорба. Більшість будинків спустошені; євреї жили тут раніше, але тепер їх красиві будинки і магазини перетворилися в руїну, а торгові місця спустошені, - відзначив він.

11 вересня 1675 р гетьман Лівобережної України Самойлович писав Московському царю, що шляхтич Г.  Гуляницький  спустошив Трипілля, Стайки, Ржищів.

 - Пограбували нехристиянське майно (єврейське) та попрямували до Білої Церкви.., - йдеться у повідомленні.

Під час повстання Хмельницького і тривалої громадянської війни євреї покинули Трипілля. Відповідно до інформації про татарський напад на Трипілля в 1695 році, татари вбили всіх євреїв разом з місцевими жителями.

Письмові джерела про єврейське населення Трипілля знову з'являються в 20-х роках XVIII століття. У той час єврейські торгівці в Трипіллі розвивали зносини з торговими центрами і поселеннями, такими як Кагарлик, Богуслав, Германівка, Біла Церква (на той час  в Польщі)  і Васильків (в Росії).

Число євреїв, що замешкали у Трипіллі почало швидко зростати після того, як поселенням надали привілеї, зокрема, дозволили облаштування власних ринків. В 1834 році все населення міста складалося з 829 державних кріпаків (окремий соціальний клас в 18-19-го століть в Росії, працював безкоштовно, переважно на сільськогосподарських угіддях ) і всього 37 євреїв. З 1847 до 1863 року це число зростає і ми маємо вже 363 єврея.

У 1866 році Трипілля отримує статус волості (частина провінційних районів, які в Російській імперії пізніше були названі "уездами"). Воно включає в себе села колишньої монастирської округи: Халеп'я, Верем'я, Жуківці, Долина, Красне, Козіївка, Дерев'яна, Щербанівка, Злодіївка (Українка). Трипілля було не тільки торговим містечком, а й адміністративним центром, де єврейська громада займалася торгівлею та  розвиток промисловості, що у значній мірі сприяло швидкому розвитку економіки міста в другій половині XIX століття. В 1887 році в Трипіллі жили 738 євреїв.

Вид на Дніпро з місця колишнього Трипільського замку

Вид на Дніпро з місця колишнього Трипільського замку

Єврейська сім'я Чорноярових на чолі з Лазарем Павловичем та з його сином Василем володіла залізобробним  і цегляними заводами Трипілля. Лісопилка належала купцю першого класу, Йоні Даниловичу Вайсбергу. Крім того, більшість млинів, ганделиків, винокурень в Трипіллі та окрузі належали єврейським торгівцям. Євреї працювали мірошниками, ковалями, вчителями та лікарями.

На початку XX століття головним лікарем Трипільської лікарні був Яків Насимович (Назимович), а місцевим фармацевтом була Циля Лівшиць. Драпірування в Трипіллі і Витачів належало  єврейському купцеві Лемею Хенкельовичу Сельському. Янкель Пейсахович Каганський був мірошником на водяному млині Трипілля. Власником магазинів у Трипіллі і цегляних заводів у Витачеві був Аврум Волковича Левітан. Ринок в центрі міста був наповнений безліччю магазинів і кіосків, які належали  більш ніж 80 єврейським родинам.

1913 рік

1913 рік

В часи розвитку ринкових відносин XIX-початку XX ст., торгівля була єврейською спеціалізацією. Відтак, в Трипіллі було 22 продуктових магазини.

Євреї також брали участь у політичному житті Трипілля. "Вихрест" Микола Данилович Грінберг, який був ковалем і працював на оредованомму у Щербанівці водяному млині,  був керівником трипільського відділення партії соціалістів-революціонерів (очевидно УПСР, як і о. Зелений, Г. Косинка тощо).

Погроми

Єврейські погроми в Трипіллі вперше почалися під час революції в 1881-1882, а потім повторилися в 1905 році.

IMG_20160327_142300-768x1024

Меморіал загиблим комсомольцям

Погроми 1919 року перетворилося на масові вбивства, які почалася 7 вересня 1919 г. Тоді штетл був зайнятий білогвардійцями.  Біла Гвардія і місцеві  воєнізовані підрозділи на чолі з отаманом Зеленим брали участь в погромах, що тривали майже місяць. Вони розграбували і знищили єврейські будинки, магазини та кіоски; катували і вбивали невинних єврейських жінок, дітей і людей похилого віку. Ті євреї, що вижили,  покинули Трипілля і не повернулися після цього жахливого випробування, в результаті чого жвавий ринок міста перетворися в звичайну сонну заплаву.

У липні 1919 року, майже 100 київських комсомольців на чолі з Михайлом Ратманським (переважно євреїв) з Подолу, було вбито під час походу на Трипілля проти отамана Зеленого.  На місці їх загибелі к 1938 році було споруджено 24 метровий меморіал (архітектор Іван Бьялер, скульптори E.I. Білостоцький, Г.Л. Пивоваров, Є. М. Фрідман). Під час фашистської окупації України, пам'ятник був зруйнований. У 1956 році на тому ж місці був зведений новий 26-метровий обеліск з червоного граніту з п'ятикутною зіркою у вінку (архітектор Бьялер).

Пам'ятник отаманові Зеленому, "борцеві за свободу України", поставили неподалік від комсомольського Меморіалу. Присвячений пам'яті загиблих меморіал був перетворений на регіональний археологічний музей.

Передреволюційний будинок біля кладовища

Передреволюційний будинок біля кладовища

Власне, єврейський квартал Трипілля протягом століть був домівкою єврейства, яке жило на Замковій горі. Зараз це територія  краєзнавчого музею. Середньовічна архітектурна спадщина Трипілля була повністю знищена під час повоєнного відновлення 50-х і 60-х роках ХХ століття. Єврейський квартал був частково затоплений в результаті прориву греблі Канівського водосховища у 1972 році. У 2005 році, коли проводилася археологічні розкопки по вулиці Героїв Трипілля 5, було знайдено залишки трьої людських скелетів, двох дорослих і дитини, які були перев’язані між собою канатом. Вони були жертвами погромів громадянської війни 1917-1922 років.

Єврейський цвинтар знесли під час колективізації у 1920 році. На його місці було побудовано амбулаторію, медичну клініку та приватний сектор.

Замість висновків: єврейське населення Трипілля 

1863 рік - 363 євреїв 1887 рік  - 738 євреїв 1897 - 1238 (22%) 2016 - 0

Автор: Віталій Буряк, джерело: стаття "Трипілля" на jewua.org, адаптований переклад: Ма Коша