Як мінімум, два десятки років біля районної бібліотеки лежать два кавалки. Нікому не потрібні, забуті історією і місцевими, себто, нами. Згідно з версією директора міського краєзнавчого музею Ю. Домотенка йдеться про одну з реліквій нашого краю. Детальніше, на думку місцевих краєзнавців, це залишки хреста з могили основоположника хутора, а потому селища Обухів (в старовину Веприн) - козака Обуха.
"...В одній з пісень “Тіні сонця” є слова: “Козацька могила – це біль степів…”. В даному випадку гірше, оскільки могила в одному місці, її надгробок – в іншому.
Детальніше. Свого часу, важкий кам’яний хрест стояв на горі, як маркер могили одного з перших мешканців міста. По тому його стягнули і розбили. Зараз він лежить біля районного музею і бібліотеки Обухова в кількості двох невиразних брил, котрі занести важко, а викинути шкода. Я, принаймні, не розумію ситуації.
На початку 90-х місцеві рухівці хотіли перенести його назад, але обламалися, оскільки нижній символ на хресту подібний на свастику. Точніше, є нею. Натомість насипали курган і поставили іншого, дерев’яного хреста.
Щодо цікавого:
1) безумовно, солярний символ на хресті;
2) матеріал. У мене склалося враження, що це якась протобетонна суміш, оскільки характер напівстертих написів свідчить про те, що їх виводили на мокрій поверхні, а не рубали по каменю..."
?
?
Звичайно, матеріал і дотичні характеристики спростовують цю версію. Ситуація дуже схожа на "козацьке кладовище" в Трахтемитрові, вік якого, максимум, 150-200 років. Втім, це не міняє ситуації. Реліквія є і її місце не на загидженій фекаліями, недопалками і пляшками периферії бібліотеки.
За словами Домотенка, залишки важкі. Саме тому до цих пір! ніхто не спромігся занести їх до музею.
Замість післямови: ми фарбуємо паркани і мости. Не питання, нове патріотичне маркування ландшафту і свідомості справа богоугодна.
Втім, допоки могили наших пращурів животітимуть осторонь нашого життя, про звершення годі мовити.
Хто не пам'ятає минулого - той не має майбутнього.
