Мама Чаплінського розповіла про надію тоді і її відсутність зараз

1 (2)Редакція "ГОРДОНу" щороку - 21 листопада, в день, коли почався Євромайдан, і 20 лютого, в день масових розстрілів активістів на вулиці Інститутській, - готує публікацію з рідними героїв Небесної сотні. Одна з них - мама нашого земляка, Героя України Володимира Чаплінського.

***

Мама Антоніна Чаплінська:

- Спитайте мене, за що загинув мій син? Не знаю відповіді. Нічого немає, нічого не зроблено. Чоловік після інфаркту щотижня їздить на суди над беркутівцями. Їздить, контролює, а толку? Я раз була на суді, більше не їжджу, сказала чоловікові: "Їдь один, бо я там буду кричати, рвати й метати".

Мені боляче, що немає покараних. У нас була зустріч з генпрокурором Луценко, він багато чого обіцяв, повторював: "Я дуже стараюся, я дуже хочу". Скаржився, що це судді затягують процес. А я не вірю. Був Махніцький, потім Ярема, після Шокін, тепер Луценко. Три роки, і нічого не зроблено, жоден вбивця не посаджу.

Запитайте мене, хто їм заважає? Знову не знаю відповіді. Що влада буде говорити нам в річницю, як буде виправдовуватися? Порошенко з нами щороку зустрічався, обіцяв. Як тепер нам в очі подивиться - не знаю. Президенту такий шанс дали, все прямо в руки поклали і ... ні-чо-го.

Що робити? Не знаю. Весь останній тиждень плачу і кричу. За що загинув мій син ?! За їх декларації?! За цю несправедливість ?! У мене немає слів. Мені соромно, соромно за цю державу. Ще три роки тому зовсім по-іншому було, надія була. Зараз нічого не залишилося: ні надії, ні віри.

Син часто повторював: "Мамо, все буде добре. Будемо всі жити". Я зараз нашим Обухівським хлопчикам в АТО допомагаю. Млинці з сиром напекла, сало перекрутила, волонтери повезуть. Допомагаю їм, і легше. Але за що загинув мій син ?!

1_chaplinskiy_01