Кажуть, що світ належить собакам. Ми вважаємо, що котам теж. Особисто я, як почасти симпатик ідей соціальної екології Мюррея Букчина вважаю, що природи давно немає. Станом на сьогодні більшість біоценозів витіснені антропоценозами, іншими словами – «олюднені». Відтак, живність, котра нишпорить у нас під ногами є частиною нашого нового природного середовища. І це факт.
Хто такі коти в екосистемі Обухова; чому вони важливі більше, ніж нам здається на перший погляд і як цивілізовано, згідно з європейським досвідом вирішити проблеми нашого спільного співжиття? Адже Обухів, як це не пафосно – наш спільний дім.
На це та інші питання ми попросили відповісти керівника обухівської зоозахисної організації «АРГО» Діану Сухіх.
***
Доброго. Ви автор петиції, котра закликає визнати вуличних котів частиною екосистеми міста Обухів, а також дозволити їм вільно жити в підвалах, горищах та інших місцях їх постійного перебування та знищувати гризунів.
Розкажіть, будь-ласка, звідки така оригінальна думка, чи є подібний досвід в інших містах України?
Насправді, не така вже й оригінальна думка, оскільки Львів і Київ вже домоглися так званої «легалізації» котів, створюючи такі ж петиції.
Обухівські волонтери працюють не лише в напрямку захисту собак, а 50% своєї діяльності спрямовують і на збереження котячих життів. Знаю, що за аналогією почали діяти й інші міста України, але в Харківській петиції, наприклад, не прописані чіткі вимоги, тож найближчим часом, не думаю, що їх побажання задовільнять на тому рівні, якому б вони хотіли.
В чому, на Вашу думку, практична користь законодавчого затвердження подібної ініціативи в Обухові?
Практична користь в тому, що коти знищують гризунів, які переносять ряд шкідливих захворювань, серед яких і тяжкі кишкові, перебіг яких супроводжується не надто приємними відчуттями, а ускладнення – небезпечні для життя. Ну і ми ж намагаємося бути європейським містом, а там переважно не таке варварське відношення до тварин, що мешкають на вулиці. Ми всі бачимо, як чудово намагається розвиватися наше місто, але по відношенню до тварин ми чомусь повернулись до кам’яного віку. Потрібно не лише інфраструктуру піднімати, а і рівень культури.
Можливо це трошки вульгарно звучить, але голод і холод контролюють популяцію вуличних тварин. Хто відповідатиме за неї в ситуації, коли, скажемо так, умови їх життя покращаться?
Покращаться умови їх існування в природному середовищі, а за контролем популяції і надалі слідкуватимуть волонтери. За власний кошт весь час проводили стерилізацію кішок, і донині її проводимо. В проекті рішення, запропонованому до петиції, є пункт про обов’язковість стерилізації кішок і їх вакцинації. Якби міська рада заклала до бюджету кошти на біостерилізацію і кішок також, то це значно полегшило б і роботу волонтерів, і, власне, вплинуло би на регуляцію популяції тварин даного виду.
Уявімо ситуацію, в котрій петиція набрала потрібну кількість голосів. Що далі?
Відповідно до Закону України «Про звернення громадян», якщо петиція набирає необхідну кількість голосів, то вона виноситься на сесію відповідної ради, де її розглядають депутати та приймають по ній рішення. До петиції доданий запропонований нами проект рішення, в якому враховані потреби і проблематика міста в даній галузі або ж запропонують якийсь інший.
Обухів – теплий по відношенню до тварин чи варварство лишається частиною нашої міської культури?
Я не можу сказати ані про теплоту, ані про гуманність. Нашим містянам ще дуже далеко до цього. Варварські методи боротьби з небажаним приплодом, категоричне небажання брати на себе відповідальність за своїх тварин (а це дуже яскраво показала реакція людей на законопроект, який вони іменують «Податок на котів»), принцип винищування всього, що заважає або не подобається, і регулярні систематичні підкидування тварин у мішках чи коробках нашим волонтерам – це безперечно «високий» рівень і свідомості, і культури, і розвитку людей! Теплота до тварин і адекватність двоногих – поки що лише мої утопічні мрії.
***
НЕ ЛІНУЙСЯ, ПІДПИШИ:
