Невідомі вивезли залишки обухівського "козацького хреста"

IMG_20140821_081502-1024x768Півроку тому ми пробували привернути увагу громадськості до одного з обухівських раритетів, так званого "козацького хреста" у замітці  Козацька могила – це біль степів… . Ознайомтеся з нею, хто не в курсі.

***

Як мінімум, два десятки років біля районної бібліотеки лежать два кавалки. Нікому не потрібні, забуті історією і місцевими, себто, нами. Згідно з версією директора міського краєзнавчого музею Ю. Домотенка йдеться про одну з реліквій нашого краю. Детальніше, на думку місцевих краєзнавців, це залишки хреста з могили основоположника хутора, а потому селища Обухів (в старовину Веприн) – козака Обуха.

“...В одній з пісень “Тіні сонця” є слова: “Козацька могила – це біль степів…”. В даному випадку гірше, оскільки могила в одному місці, її надгробок – в іншому.

Детальніше. Свого часу, важкий кам’яний хрест стояв на горі, як маркер могили одного з перших мешканців міста. По тому його стягнули і розбили. Зараз він лежить біля районного музею і бібліотеки Обухова в кількості двох невиразних брил, котрі занести важко, а викинути шкода. Я, принаймні, не розумію ситуації.

На початку 90-х місцеві рухівці хотіли перенести його назад, але обламалися, оскільки нижній символ на хресту подібний на свастику. Точніше, є нею. Натомість насипали курган і поставили іншого, дерев’яного хреста.

Щодо цікавого:

1) безумовно, солярний символ на хресті;

2) матеріал. У мене склалося враження, що це якась протобетонна суміш, оскільки характер напівстертих написів свідчить про те, що їх виводили на мокрій поверхні, а не рубали по каменю…”

Звичайно, матеріал і дотичні характеристики спростовують цю версію. Ситуація дуже схожа на“козацьке кладовище” в Трахтемитрові, вік якого, максимум, 150-200 років. Втім, це не міняє ситуації. Реліквія є і її місце не на загидженій фекаліями, недопалками і пляшками периферії бібліотеки.

За словами Домотенка, залишки важкі. Саме тому до цих пір! ніхто не спромігся занести їх до музею.

***

був і немає був і немає

Сьогодні з'ясувалися кілька моментів.

По-перше - хрест не з Педини. За словами Юрія Корнійовича це церковний хрест, точніше - хрест з церковного кладовища. Воно, в свою чергу, знаходилося біля сучасного РАГСу (по вул. 8 березня). В 30-х кладовище було зруйноване, хрести розбиті і заорані. На його місці почали одружуватися і жити (будинок обіруч).

По-друге, ми з тов. Ленченком збиралися розшифрувати написи. Вони погано збереглися, втім, це не міняє ситуації - раритету більш як 200 років (1790-і, здається). Його місце не у приватній колекції чи садибі "вишиватного жлоба".

По-третє - не так давно до музею кілька разів приїздили виховані молоді люди, які випросили залишки хреста. Їм вдалося переконати директора музею віддати раритет. Натомість пообіцяли довести його до пуття і поставити в районі "лікарні". На цьому історія обривається як і слід хреста. Де він зараз: на дачі, біля ресторану чи у приватному сховку тішить око місцевого олігарха не знає ніхто.

В будь-якому разі очевидно, чий прокол.

Наскільки я розумію, мова про його перенесення йшла давно.

Мер про це знає, меру про це казали. Мер це зробив?

Чому не зробив?

Питання складне. Наскільки я розумію хрест не стояв на обліку. За нього ніхто не відповідав. Він нікому не був треба. Зараз його немає. Можливо, я чогось не знаю і за тиждень він з'явиться в Обухові.

А зараз так.

ПС. Минуло кілька годин після нашої краєзнавчої "істерики". Хрест знайшовся. Принаймні, в мережах. Він у "свободівців".

vhW1qLD6deg

Учора пів дня зі свободівцями Обухівщини перевозили залишки старовинного козацього хреста від Краєзнавчого музею - до майстра по реставрації пам'ятників. Намагатимемось реанімувати історичний об'єкт, а згодом установити його в Обухові посеред нової алеї. Справа хоч і не першочергова в умовах війни, трудоємка і довга, але необхідна. #Обухів   #Київщина