Нова стаття Вікіпедії розповіла про діяльність "Кагановича" у Трипіллі

25/10/2018

Gunboat_Dimitrov

Відносно нещодавно в українській версії Вікіпедії з'явилася стаття про радянський річковий канонерський човен (канонерка) «Каганович».

Згідно зі статтею він був облаштований на початку Великої Вітчизняної війни з мобілізованого парового колесного буксира.

 - У серпні 1941 року канонерка відзначилася успішними діями поблизу села Трипілля, а наприкінці серпня 1941 року - арештом командира та військового комісара корабля, - передають Хроніки Обухова з посиланням на статтю.

У 1932 році на заводі «Ленінська кузня» у Києві спроектовано та розпочато серійне виробництво першої радянської компаундної парової машини потужністю 400 к.с. із паророзподілювачем Ленца та з так званою ухиленою компоновкою.

 - Це надало змогу спроектувати та розпочати будівництво серії парових колісних буксирів у рамках заказу СБ-51. Судна мали корпус із зварених сталевих листів, просторі приміщення, каюти на 1 або 2 особи, душову та пральню. Головним у серії став пароплав «Смольний», - йдеться у ній.

читайте також:

Від Треполя до Комсомолля і назад: радянське Трипілля станом на 1971 рік

За передвоєнним мобілізаційним планом чотири таких колісних буксира треба було мобілізувати та переоблаштувати у канонерки, що за тодішньою класифікацією мали артилерію калібру більше 76 мм. Переоблаштування включало в себе посилення конструкції судна, щоб витримувати напруження від віддачі гармат, 6-мм бронювання снарядних погребів та броньову бойову рубку[1].

читайте також:

Пірати дніпровських порогів. Річкова війна 1919—1921

23 червня 1941 року «Каганович» мобілізовано та вже 10 липня повністю переоблаштовано у канонерський човен, його командиром став лейтенант запасу Підгорний І. І. 11 липня канонерка потрапляє до складу Дніпровського загону річкових кораблів (ЗРК) Пінської військової флотилії (ПВФ) для дій у районі Трипілля, Ржищів.

Починаючи з 30 липня, канонерка вдало веде вогонь по ворожих цілях, за це 4 члени екіпажу були представлені до урядових нагород. Вона взаємодіяла з іншими кораблями «Димитрів», «Кремль» та «Флягін»

читайте також:

Трипільський отаман Зелений: останній дніпровський пірат