Відносно нещодавно в українській версії Вікіпедії з'явилася стаття про радянський річковий канонерський човен (канонерка) «Каганович».
Згідно зі статтею він був облаштований на початку Великої Вітчизняної війни з мобілізованого парового колесного буксира.
- У серпні 1941 року канонерка відзначилася успішними діями поблизу села Трипілля, а наприкінці серпня 1941 року - арештом командира та військового комісара корабля, - передають Хроніки Обухова з посиланням на статтю.
У 1932 році на заводі «Ленінська кузня» у Києві спроектовано та розпочато серійне виробництво першої радянської компаундної парової машини потужністю 400 к.с. із паророзподілювачем Ленца та з так званою ухиленою компоновкою.
- Це надало змогу спроектувати та розпочати будівництво серії парових колісних буксирів у рамках заказу СБ-51. Судна мали корпус із зварених сталевих листів, просторі приміщення, каюти на 1 або 2 особи, душову та пральню. Головним у серії став пароплав «Смольний», - йдеться у ній.
читайте також:
Від Треполя до Комсомолля і назад: радянське Трипілля станом на 1971 рік
За передвоєнним мобілізаційним планом чотири таких колісних буксира треба було мобілізувати та переоблаштувати у канонерки, що за тодішньою класифікацією мали артилерію калібру більше 76 мм. Переоблаштування включало в себе посилення конструкції судна, щоб витримувати напруження від віддачі гармат, 6-мм бронювання снарядних погребів та броньову бойову рубку[1].
читайте також:
Пірати дніпровських порогів. Річкова війна 1919—1921
23 червня 1941 року «Каганович» мобілізовано та вже 10 липня повністю переоблаштовано у канонерський човен, його командиром став лейтенант запасу Підгорний І. І. 11 липня канонерка потрапляє до складу Дніпровського загону річкових кораблів (ЗРК) Пінської військової флотилії (ПВФ) для дій у районі Трипілля, Ржищів.
Починаючи з 30 липня, канонерка вдало веде вогонь по ворожих цілях, за це 4 члени екіпажу були представлені до урядових нагород. Вона взаємодіяла з іншими кораблями «Димитрів», «Кремль» та «Флягін»
читайте також: