"Гей, погину я в чужім краю...". Репортаж-реквієм, присвячений герою Обухова Олегу Тимку

11/04/2015

163210Прощатися завжди важко. Особливо тоді, коли людина пішла від нас назавжди. 10 квітня Обухівщина прощалася зі своїм сином, героєм Олегом Миколайовичем Тимком, який загинув 7 квітня в селищі Опитне Донецької області від осколкового поранення під час обстрілу.

Про похорони розповів наш "хронікер".

В повітрі лунала пісня-реквієм Небесної сотні "Плине кача по Тисині". Так зустрічали Олега. І зустрівши, відразу прощалися з ним назавжди. Молодий тридцятирічний хлопчина віддав своє життя за нас, за наше майбутнє, за майбутнє нашої України. Хочеться без пафосу, без високопарних слів. Під час прощання з Олегом лунали саме хороші слова, щирі і теплі. Слова скорботи, сповнені гордістю і повагою.

11150984_714194632023489_8964153209540195030_n

Про життєвий шлях героя розповів мер міста Олександр Левченко. Почав з навчання у ЗОШ 3. Закінчивши 9 класів, він продовжив освіту у кооперативно-економічному коледжі. В 2003 році-служив в Збройних Силах України. Після строкової служби працював на Київському картонно-паперовому комбінаті. З перших днів війни він вже був у лавах воїнів-атовців.

Генеральний директор ПАТ ККПК Віталій Бойко у своєму виступі згадував Олега як сумлінного працівника і просто хорошу людину, наголошуючи на тому, що вся сім'я Тимків працювала на комбінаті практично з перших днів утворення підприємства.

163213

Дмитро Клабуков, військовий комісар Обухівського району, розповів про те, що Олег Тимко був призваний 18 травня 2014 року до батальйону територіальної оборони "Київська Русь", де і проходив службу.

Від педагогічного колективу ЗОШ 3 виступив вчитель історії Госедло Василь Іванович зі словами скорботи і співчуття, підтримуючи національний дух присутніх заключними словами:  "Ми повинні усвідомити, що ці втрати молодих синів і дочок, не повинні пройти даремно для нашого народу. Ми повинні згуртуватись і не дати нашій державі втратити незалежність!"

163215

Колишній командир 11 батальйону територіальної оборони "Київська Русь" полковник Валерій Вовк розповів про обставини загибелі Олега: "Я пишаюся, що служив з такою людиною. Коли його побратими під час обстрілу отримали поранення, він разом з ще одним воїном, який також загинув, Віктором Гуменюком, кинулися виносити поранених з поля бою. Але підірвалися на міні і отримали поранення, не сумісні з життям."

Щирі слова прощання з героєм висловив офіцер батальйону Денис Чижов, згадуючи  свого побратима, як хорошого товариша, сміливого воїна і справжнього патріота.

На чорному постаменті посеред площі стояла труна з тілом героя, доверху вкрита квітами. З портрету на нас допитливо дивилися його очі. Над його головою майорів прапор України, як символ невмирущого подвигу і звитяги наших захисників. Герої не вмирають!

163218

Олега Тимка провели в останню путь його земляки, схиливши голови і преклонивши коліна. Героя поховали на Лукавиці.