У війні за право мити пісок на Обухівщині з'явилися нові "герої"

1Депутат Верховної Ради від Опозиційного блоку і колишній міністр з надзвичайних ситуацій Нестор Шуфрич разом зі своїм партнером, екс-главою Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва Михайлом Бродським завдали удару по Державній службі геології та надр.

Як з'ясував «ОЛІГАРХ», в середині вересня Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов ПАТ «Київський річковий порт» до Держгеонадр і зобов'язав це відомство продовжити на 20 років, до 5 листопада 2036 року термін дії спеціального дозволу на користування надрами Ново-Українського родовища піску, розташованого в мілководній частині Канівського водосховища в Обухівському районі Київської області. Цей дозвіл Київський річковий порт отримав ще в 1996 році, оформивши офіційне право на розробку родовища площею понад 750 га.

Однак в кінці 2009 р у нього виникли проблеми - Міністерство охорони навколишнього середовища (Мінприроди), яке тоді очолював бютівець Георгій Філіпчук, анулювало спеціальний дозвіл, мотивувавши це тим, що воно не було погоджено місцевою владою. Таким чином, був заморожений вигідний промисел, який приносив мільйони гривень структурам тодішнього власника Київського річкового порту росіянина Сергія Максимова.

Київський річковий порт

У 2013 році ситуація змінилася. Міськрада Українки подала позов до Мінприроди, вимагаючи визнати протиправним його рішення, прийняте в 2009 році. Ця вимога була задоволена окружним адмінсудом Києва в жовтні 2013 року. А в лютому 2014 р за кілька тижнів до краху режиму Януковича, цей вердикт набув чинності після того, як його підтвердила апеляційна інстанція. Після цього Мінприроди та Держгеонадр намагалися домогтися свого в Вищому адміністративному і навіть Верховному Суді, проте їх спроби ні до чого не привели. У березні 2016 р вища судова інстанція загорнула касацію Держгеонадр, поставивши, таким чином, крапку в цьому затяжному спорі.

До того моменту у Київського річкового порту з'явилися нові власники. Близько 80% акцій компанії у структур Максимова було викуплено київськими ТОВ «Сучасне партнерство» і «Сант Гален холдинг», а також офшором з Белізу Aerotrade Solutions. Перші дві структури офіційно називають своїми бенефіціарами якогось В'ячеслава Русанова з Дніпра і Ірину Коваленко з Харкова, а інтереси «белізців» в Україні представляє киянин Андрій Савчук.

Нестор Шуфрич

За фактом же за цими структурами, як зазначають джерела «олігарха», стоять добре відомі в Україні особи - вже згаданий екс-глава МНС Нестор Шуфрич і колишній голова Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва Михайло Бродський. Останній кілька місяців тому особисто визнав покупку акцій Київського річкового порту, заявивши про плани реконструкції належить компанії будівлі річкового вокзалу на Поштовій площі.

Втім, сама компанія вказує, що найбільшу перспективу в її видах діяльності має розробка Ново-Українського родовища. Про те, які доходи приносить цей промисел, можна судити по одній цифрі - гідропісконавантажувач «Кий», що працює на родовищі, видає близько 900 кубометрів піску на годину. Ринкова ціна такого обсягу на столичному ринку досягає 80-90 тис. Грн.

Михайло Бродський

Не дивно, що нові власники Київського річкового порту вирішили заздалегідь потурбуватися про те, щоб продовжити термін дії свого дозволу, дія якого закінчується в листопаді цього року. У березні 2016 року компанія подала відповідну заяву в Держгеонадр, але так і не домоглася від цього відомства взаємності. На цей раз Державна служба пред'явила ліцензіату претензію в тому, що він має заборгованість по оплаті податків і зборів, що, відповідно до рішення Кабміну, є підставою для того, щоб не продовжувати дозвіл.

Судячи з усього, зваживши всі за і проти (активи Київського річкового порту знаходяться в податковій заставі, а його рахунки арештовані) Бродський і Шуфрич вирішили, що простіше і дешевше буде досягти своєї мети в судах. Які, тим більше, вже не раз демонстрували свою лояльність до їхнього підприємства.