Вітя в Обухові або "На тобі боже, що мені негоже"

114250Інколи мені здається, що Обухів - проклята богами, аномальна пляма на тлі благословенного Подніпров'я. Докази цієї гіпотези раз у раз спливають на поверхню наче екскременти після весняного паводку. Цього разу ними став концерт Віктора Павліка, який, як свідчать афіші, відбудеться за тиждень.

Я дивлюся на нього і вагаюся з відповіддю на питання, чому Обухів приваблюють павліки і юнакови? Чому до нас не приїздить "Перкалаба", "Гайдамаки", "Pushkin Klezmer Band", "Dakh Daughters" або хоча би спочивша з миром "Жаба в дирижаблі"?

Це не снобізм, не сибаритство, не аристократичний кіч. Звичайно, після "шансону" у маршрутках навіть галіма вітчизняна попса кінця 90-х смакує наче калюжа пустельнику.

Одне неможливо з'ясувати. Чому це називають музикою?

По суті йдеться про відрижки, певні залишкові реакції, атавізми несмаку української культури. Втілена у пост-шароварну традицію вона не має нічого спільного з мистецтвом, оскільки не несе на собі жодного смислового навантаження. Навіть форма упирається в щось солодке і приторне, наче кавун з мізками Поплавського.

Віддайте гроші тому, кому треба. Або просто пропийте. Не псуйте карму походом на цей концерт. Бо як і у випадку зі згаданими вище екскрементами вона погано чиститься.