Володимир Геращенко: «Майдан Обухівщини стоїть на межі головного випробування на данному етапі свого існування»

PA020057 (1)_500x375Кожен, хто бодай дотично цікавився езотеричними дисциплінами знає про існування магії Майдану. Вона класична, тут є всі складові масштабного історичного ритуалу. Чого варті лише Воїни Світла? Саме вони лягли в основу колективного народного жертвопринесення. Їхня кров стала клеєм громадянської солідарності і порталом між світами Яві і Наві.

Минув час і донедавна потужна павутина національної мантри «Слава Україні – Героям слава» поволі втрачає своє відпочаткове навантаження. Нові виклики вимагають нових рішень. Самих закликів вже мало. Відтак, частина продуктивних на Майдані замовлянь зараз гола формула.

Її адепти тримаються на поверхні і апелюють до правильної, близької до Бога релігії майданівців. Вона чимось схожа на буддизм Ваджраяни. Там вихід за межі колеса Сансари обіцяється ще за життя посвяченого. Так і тут – всі вірили у здійснення радикальних соціальних перетворень, і позбавлення хараму корупції за життя цих поколінь.

Все виявилося трошки складнішим.

***

Вашій увазі пропонується інтерв’ю з членом Президії Майдану Обухівщини, депутатом Обухівської міської ради, головою фракції «УДАРу» Володимиром Геращенком. У ньому він розповість про ситуацію з рішенням останніх зборів Майдану Обухівщини  і акцентами, які мов наголоси над рішеннями розставили його активісти. Їх, за його словами, як у класичній індоєвропейській тріаді:

  1. Забезпечити максимальну прозорість та неупередженність виборчого процесу;

  2. Сприяти якнайбільшій активності громадян обухівщини у голосуванні на місцевих виборах та у контролі за виборчим процессом;

  3. Недопустити до виборів раніше люстрованих «діячів»;

Розкажи, яку мету ставив перед собою Майдан Обухівщина і наскільки змінилася вона зараз?

Майдан Обухівщини переслідував ряд цілей, і в процесі їх виконання мав мету в тому вигляді, що він існує з моменту свого створення у січні 2014 року -  як мінімум обов’язково дійти до місцевих виборів  та взяти у них активну участь, проконтролювати їх прозорість та неупередженність та привести до органів місцевої влади нових, «свіжих»,  максимально перевірених патріотичних людей. Очевидно, після них громадська організація має перейти до іншої форми існування. Головні завдання на місцевому рівні – змінити місцеву еліту, привівши до влади нове молодше покоління, що у свою чергу змінить  правила та принципи взаємовідносин громади та влади тут на місці. Тому, на моє глибоке переконання Майдан Обухівщини стоїть на межі головного випробування на данному етапі свого існування. Ми маємо прикласти максимум зусиль, щоби зробити місцеву владу в рази ефективнішою та зручною в першу чергу для звичайних людей, а не чиновників та кола  «обраних».

Виходячи з цього, зараз ми робимо перший крок – запрошуємо активних людей, патріотів, тих, хто бачить перспективи розвитку міста та району. Запрошуємо до співпраці в різних формах – як членів виборчих комісій, спостерігачів, кандидатів у депутати місцевих рад. Зараз це структури УДАРу, Свободи та Радикальної партії.

Йдеться про так званий «відкритий список». Згідно з його концепцією кандидат від однієї із зазначених партій може бути безпартійним. В цій ситуації партія це просто формальність, оболонка, трамплін. Головне – кандидат і його чесноти.

Що ти думаєш про заклики до бойкоту виборів?

Як відомо, у  Правого Сектору позиція однозначна – вони на вибори не йдуть. Звичайно, кожен має право на свою думку, втім, вони не пропонують дієвої альтернативи. Всеукраїнський референдум, щодо недовіри владі, презентований Правим Сектором - це правильний крок, але, я особисто переконаний, що цього недостатньо для зміни влади і чомусь думаю, що ця акція мало на що вплине… Вибори відбудуться і оберуть нову місцеву владу по всій країні, але, на жаль, без представників Правого Сектору. Які сили від цього виграють, я думаю зрозуміло… Переконаний, що в ситуації повної відстороненості від виборів (не голосуємо, не спостерігаємо, не балотуємося) ми даємо  пристосуванцям у владі можливість повторити всі незаконні трюки та взяти впевнений реванш.

Якби для визнання результатів виборів дійсними існувала нижня межа явки виборців, тоді в цьому був би сенс. Її (межі)  - немає. Відповідно зменшення явки виборців вигідне виключно для наших опонентів, оскільки в результаті цього вони матимуть більш широке поле для фальсифікацій та й взагалі кращого навіть законного результату, завдяки мобілізації різними законними та незаконними методами свого електорату.

Ми ж переймаємося проблемою забезпечення прозорості виборчого процесу та закликаємо людей взяти активну участь у цих виборах. Це, на мою думку, останній шанс для країни повернути вектор подій у правильному напрямку без «третього майдану» чи навіть більш радикального сценарію. Для цього у наших місцевих партійних організацій є об’єднаний підготовлений людський ресурс, який дозволить спостерігати, контролювати і виводи процеси на рівень максимальної прозорості та обєктивності.

Чому місцеві вибори важливіші і корумпованіші? Місцеві вибори – це низова ланка, де зміни вібудуться після того, як зникне існуюча система так званих  «місцевих еліт». Нова сила, яка прийде і матиме у місцевих радах «більшість»  має всі можливості реально будувати «гру»  за новими правилами, з іншими підходами. Для цього потрібно мати власні кадри і характерні для «більшості» важелі впливу. Так - слід визнати, що нові люди у владі також можуть спокуситись та влитись у існуючу систему (особисто у своєму житті я неодноразово бачив такі приклади навіть серед товаришів), але шансів стати частиною системи у тих, хто перевірений часом та випробуваннями все ж значно менше ніж сподіватись на прозріння пристосуванців, що роками були при владі. Тут все питання у мотивації людини, у її відношенні до своєї репутації і в тому наскільки вона цінить свої обіцянки та довіру інших. Я би навіть сказав, що багато у чому успіх такого підходу залежить від особистих якостей та внутрішньої сили тих, хто прийде до влади… Слабких система зламає.

Кому буде протистояти Майдан Обухівщини, хто буде його опонентом на рівні Обухова і району: люди, групи, партії? Хто є ворогом, коли регіоналів і комуністів вже немає?

Звичайно, якщо говорити про партії, головним опонентом буде «Опозиційний блок». Туди все-рівно злізуться всі, хто не зміг приліпитися деінде.

Втім, не варто відділяти Опозиційний блок як абсолютне зло від інших. Багато місцевих організацій партій в руках місцевої влади… Скажімо так: є так звана «місцева еліта» - група людей, яка роками контролює ситуацію в місті та районі. Тут не має значення в якій вона партії. Ці люди будуть у тій партії (якщо звичайно їх туди візьмуть), що вимагає ситуація, незважаючи навіть на полярність ідеологій політичних сил при переході з одної до іншої. Саме ці люди формують правила  «гри» на місцях – самостійної або через міську чи районну владу, котра  також має власні інтереси.

Наша задача – змінити підходи, які вони використовують в роботі. Змінити  існуючий стан речей в бік соціальної справедливості, турботи про комфорт пересічного жителя у відносинах з владою та інфраструктурі міста чи району, збалансованого врахування інтересів усіх соціальних груп в процесі побудови нового механізму функціонування місцевої влади та ефективного використання того ресурсу, що має Обухівщина. Насправді, йдеться про перерозподіл ресурсів і можливостей. Багато з них не задіяні: той самий туризм  чи створення сітки закладів першочергової необхідності для населення з комунальною часткою майна (ритуальна служба, магазини різних першочергових напрямків для соціально незахищених верств населення тощо).

Зрештою, у місті немає постійної роботи, пов’язаної із суспільними змінами. Тільки перед виборами починають більш активно та помітно освоювати бюджетні кошти. Для прикладу. На благоустрій Обухова в минулому році виділили близько 40 млн., а у цьому - близько 50. Курс основної валюти зріс майже в два рази за цей період. А тепер нехай кожен сам для себе згадає минулий рік та порівняє інтенсивність робіт з благоустрою міста того року й зараз. Чому так? Питання риторичне…

Наше завдання – змінити владу на відповідальну перед громадськістю, на владу, здатну забезпечити виборців потрібним сервісом.Чому нічого не змінюється? Бо система та сама, зокрема, функціонери, які її формують. Певні пом’якшення є, але, не має змін у схемах роботи. Для того, щоб їх здійснити требазмінити чиновників на всіх вузлових посадах. Міська рада одна з них. Є голова. Є його більшість. Є його апарат. Як кажуть – кадри вирішують все…

За цих умов він може формувати виконком, по-своєму вирішувати питання. Як на мене, головне, щоб до влади на місцях прийшли адекватні з правильною системою приорітетів люди, все-рівно яка партія. Місцева політика це політика лише на 50%. Інша половина  - забезпечення комфортного простору для існування громади.

Є вірогідність того, що вищеназвані люди вмонтовані в «систему» і які роками відповідають за прийняття неправильних рішень, присутні в Майдані Обухівщини власною особою чи на рівні своїх представників?

Організація відкрита, звичайно, «шкіднички-козачки», я допускаю, є. На рівні новообраної президії їх немає. Зник інтерес до організації, лишилися лише ті, хто її створював і рухав вперед, а баласт був завжди.

Дивися, йдеться про свідоме саботування в межах Майдана Обухівщини, певну неорганізованість людей чи неправильне сприйняття ситуації? Тобто, ми говоримо про те, що Майдан Обухівщини – це стуктура, яка чимось займається, але є баласт. Останній заважає свідомо чи в силу амбіцій?

Я думаю, певні особистості в складі Ради намагалися вести руйнівну діяльність, проте, безрезультативно. Це був радше хаотичний рух і трохи «стука». Не йдеться про спецоперації.

Уявімо, що нові, здорові сили пройшли до міськради та отримали там більшість. Яким чином у цьому випадку трансформуватиметься сам Майдан Обухівщини? Він лишиться громадським додатком, місцевим політизованим формуванням, якою буде його функція?

Я думаю, в цьому випадку буде відповідна заява на кшталт: «…Майдан Обухівщини виконав поставлені перед ним завдання на даному етапі та переходить на новий етап та до нової форми свого існування…».

Організація залишиться: мабуть трансформується в реальну, а не бутафорську громадську раду при міській чи районній владі. Інакше бути не повинно.