Як в Обухові зиму проводжали та весну стрічали

1Напевно, тепер весна не забариться. Адже сьогодні в Обухові на великому багатті спалили уособлений образ Зими та заспівали веселі веснянки. Так в місті святкували давньослов’янське свято Колодія, або Сиропусний тиждень чи Масниці, яке сягає доби Трипільської культури.

В прадавньому розумінні Колодій — це маленький Сонце-Божич, який уже підріс і набрався сили розкручувати Сонячне Коло, тобто став Коло-Дієм.

2

З наближенням весни Сонце все вище і вище піднімається по своєму небесному колу, відганяючи зимові холоди, а його сила, тепло та енергія передаються природі й людям. Отже, — «Коло діє», життєтворний процес на землі триває, настає новий етап його оновлення.

Основною обрядовою стравою цього свята є вареники з сиром, які вживаються з маслом чи сметаною. Звідси походять і інші назви свята: «Сиропусний тиждень» та «Масниці».

Незважаючи на різне тлумачення Колодія, свято широко відзначалося на всіх теренах України. І хоча є деякі відмінності у проведенні його в різних регіонах – зміст і характер були однаковими. Це – суто українське свято, і йому немає аналогів у інших народів.

3

Свято супроводжується обрядами, пов’язаними  із проводами зими і зустріччю весни, і має характер загального примирення, злагоди та всепрощення.

За традицією в цей час влаштовуються народні гуляння, а всі дійства направлені на те, щоб прогнати зиму і розбудити природу від сну. Усі ці дні не роблять значних робіт, а славлять Колодія, Сонце, Весну і Світло.

В Україні в усі часи головним обрядом Масниці були «колодки». Маленьку вербову колодочку з навскісними хрестиками, перев’язану стрічечкою, дівчата прикріпляли на груди своєму хлопцеві, або «сповивали» і залишали до суботи. А ще колодки прив’язували парубкам та дівчатам, які не одружилися минулого року.

4

Оскільки, ніхто не бажав тягти колодку, тому від неї відкуплялись кольоровими стрічками, танцями, піснями або їжею та напоями.

Весело та яскраво проходило сьогоднішнє свято в нашому місті. З різних областей на ярмарок прибули торговці. І враз зарясніли ряди апетитними ковбасками, пласкими кружальцями сиру, жовтавими баночками меду та запашної медовухи. Червоно-жовтими боками світили яблучка та заманювали своїм духмяним ароматом гарячі млинці з сиром, зеленню та м’ясом.

На любі смаки були наїдки, а для душі - рукотвори народного мистецтва. Вправні майстри та майстрині демонстрували гончарні вироби, ляльки-мотанки, віночки та намиста з ниток, вишиті рушники та серветки, глечики, макітри та дерев’яні скриньки. Очі раділи з того різнобарв’я та росло захоплення від того, які у нас обдаровані люди.

5

 Закликати весну-красну прийшли маленькі вихованці дошкільних закладів. І разом зі своїми вихователями закружляли у веселому танку.

А далі лунали жартівливі пісні у виконанні місцевих музичних колективів та в танцях сплітали руки юнаки та дівчата.

Продовжила свято символічна традиція спалювання пані Зими у вигляді великої ляльки, яку парубки підняли на руки та й віднесли до високого багаття.  Під спів веснянок містяни, взявшись за руки, зробили велике коло, і танцюючи, закликали весну.

6

Без розваг та ігор свято не було б таким цікавим. Нікому не довелося скучати, коли парубки та дорослі чоловіки почали імпровізовані битви подушками. Переможців чекав приз – пляшка шампанського!

Наступною розвагою був стовп з прив’язаним зверху призом. І це вже була не пляшка шампанського, а грошова винагорода тому, хто залізе по стовпу нагору. Сміливців було багато, але дістатися бажаного призу вдалося лише трьом спритним чоловікам.

7

Свято продовжувалося народними піснями і танцями. Навіть додому не хотілося йти.

А весна таки дійсно зазирнула сьогодні до нашого рідного Обухова, бо як ще можна пояснити таку чудову погоду з яскравим сонечком на синьому небі.

Колодія величаймо! Весну зустрічаймо!

спецкор

8

9

91

92

93

94

95

96 97