Добрі люди здійснили неабиякий краєзнавчий подгончик. На цих картинках зовнішній вигляд та будівельний розріз приходської школи. На ній же видно церкву. Що це і коли?
Почнемо спочатку.
1816 року князь М. М. Бердяєв звів у центрі Обухова білокамя'ну Свято-Воскресенську церкву, біля якої був похований.
В тій же казенній (державній, "небердяєвській") частині Обухова (а ним і був сучасний Цент) за рахунок казни в 1852 році споруджено церкву в ім'я Архістратига Михаїла.
Тодішній "центр" це сучасний "Центр" чи ним ТОДІ була тогочасна (чи пізніша) Бульварна вулиця в районі" Школи" (вул. Каштанова) біля замку Бердяєвих (зараз молокозавод)?
А казена (державна) частина Обухова це Старий Обухів, той же "Центр"? В такому випадку обидві церкви були в різних місцях. Хоча у де ля Фліза на малюнках лише ОДНА. І та ЗА, а не ПЕРЕД Кобриною на обухівських горах.
Версія 1.
На дальному горизонті видно Воскресенсько-Миколаївський собор – точна дата будівництва невідома, проте станом на 1786 рік він вже існував. В 1809 з вини прихожанки храм згорів. В 1823 році коштами обухівської громади і місцевого поміщика, генерал-лейтенанта Миколи Михайловича Бердяєва збудували нову церкву. Цього разу відповідно до тогочасного законодавства – кам’яну. Точніше з цегли. За переказом, Бердяєва поховали біля неї.
Версія 2
Це Свято-Михайлівська церква – збудована в 1752 році. В 1834 теж згоріла. Від тогочасного вигляду лишився лише малюнок 1814 року. В 1852 її відбудували знову. Знаходилася вона посеред все тієї ж Базарної площі (?), обіруч меншого храму Всіх Святих.
Насправді, яка саме з церков (Воскресенсько-Миколаївська чи Свято-Михайлівська) однозначно була на Базарній площі зараз не скаже ніхто. Інформація місцевих краєзнавців дає різні відповіді на це питання. Або я її невірно інтерпретую, що дуже ймовірно.
Знаходилися: 1-й варіант – там, де зараз ресторан «Зелена гора» («Бардіївка» — вотчина Бердяєвих); посеред базарної площі, в сучасному «Центрі» (район 8-го березня).
Нам здається логічним розміщення Свято-Михайлівської церкви в районі об’їзної дороги навпроти 5-ї школи, оскільки будували її «всім миром», плюс гроші і цегла — тогочасного власника тих територій генерала Бердяєва.
В той же час Воскресенсько-Миколаївська знаходилася в державній частині Обухова, котрою тоді була територія сучасного Старого Міста. Тому її логічно розмістити поблизу існуючого зараз однойменного храму, на місці заморожених будівель по вул. 8 березня. Акурат перед Кобринкою.
Якби там не було, жодна з них не пережила комсомольського вандалізму. Що могли зруйнували, залишки розтягнули на свої потреби хазяйновиті обухівські селяни.
Зокрема, в 1936 році атеїсти руйнували Свято-Воскресенську церкву в центрі Обухова (?), заодно зрубали і спалили хреста на Педині.
Приходських шкіл було дві. Точніше згадок про них. Перша - 1757 рік. 15 вересня 1860 року церковноприходську школу було відкрито при Воскресенській церкві: в ній вчилися 40 хлопчиків і 5 дівчат. Вчили їх священник і дяк. 30 серпня 1868 року при цьому ж Воскресенському приході відкрито училище, де навчалося 11 учнів, їх навчали священник Іоан Каневський, диякон Василій Чечот і дяк Йосип Сугак.
На верхній картинці видно дату - 1894. А значить це вже училище. Десь в районі тодішньої Базарної площі. На карті 1906 року тамтешня церква йде під номером 83. До речі, тодішня офіційна назва - вулиця Базарна. Разом з тим у Домотенка начебто є згадки про якусь школу в районі Лукавиці.
Замість висновків. Швидше за все це церковноприходська школа (училище) при Воскресенській церкві в районі сучасної площі (екс-пам'ятник Леніну), майбутня "площа Матері" в Центрі. Менш вірогідний варіант, але можливий - в районі молокозаводу на Школі.
Навіть сучасні старожили пам'ятають церкву на території сучасної міськради. А значить школа (училище) з малюнка знаходилося в районі пам'ятника Леніну або Поштампу.
