Джерело: КЕКЦ
За наявними заявами, члени місцевих мисливських товариств фальсифікують факти нападів диких тварин, залякують мешканців сіл і поширюють вигадані історії у соціальних мережах. Такі повідомлення часто подаються як «свідчення очевидців» і супроводжуються емоційними коментарями про небезпеку для людей.
Крім цього, браконьєрські угруповання, як стверджується, співпрацюють із місцевими медіа, окремими журналістами та ветеринарами, щоб надати вигаданим історіям видимості достовірності. Для посилення ефекту залучаються люди, які погоджуються давати неправдиві свідчення або підтверджувати загрозу від диких тварин.
Такі дії, за оцінками активістів, формують у суспільстві відчуття постійної небезпеки та тиснуть на органи влади. У результаті цього місцеві громади починають підтримувати відстріл тварин, не перевіряючи достовірність інформації про напади.
Критики наголошують, що наслідком подібних кампаній стала видача дозволів на полювання у період воєнного стану, що прямо заборонено чинним законодавством України. Вони закликають перевіряти повідомлення про «вовчу загрозу» та реагувати на подібні випадки в правовий спосіб.
