
Джерело: phys.org, переклад: Хроніки Обухова
Австралійські вчені працюють над створенням біопластику, який повністю розкладається в ґрунті, на суші та у воді. Дослідження проводиться у рамках спільного проєкту Bioplastics Innovation Hub (BIH) Мердокського університету та CSIRO і покликане вирішити одну з найгостріших глобальних проблем — одноразову харчову упаковку.
Індустрії й споживачі Західної Австралії вимагають відповідей на виклики пластикової кризи, і BIH пропонує рішення: біопластик, що зникає без сліду, не залишаючи шкідливих залишків у навколишньому середовищі.
У хабі поєднують знання з мікробіології, молекулярної генетики, біохімічної інженерії та синтетичної біології задля створення безпечних альтернатив традиційному пластику.
За словами директора BIH професора Даніеля Мерфі, основним запитом з боку промисловості є «компостована плівка» для паперової або картонної упаковки. Поточні рішення, як-от упаковка з відходів, підходять лише для продуктів із природною захисною оболонкою, таких як яйця або фрукти. У випадку з м’ясом або хлібом потрібне пластикове покриття. Якщо ж його зробити з біопластику, воно відповідатиме стандартам безпеки і водночас буде екологічним.
Науковці використовують мікроорганізми, знайдені в унікальних природних середовищах Західної Австралії. Ці бактерії, коли мають надлишок поживних речовин, накопичують органічні молекули, які згодом використовують для створення біопластикових матеріалів.
Дослідник BIH Гаррісон О'Салліван пояснює: «Ми працюємо з дикими бактеріями — австралійськими, так би мовити. Вони не знають, звідки буде наступне джерело їжі, тому накопичують надлишок у вигляді органічних молекул, які ми потім вилучаємо».
За даними нещодавніх досліджень, сільськогосподарські ґрунти сьогодні містять у 23 рази більше мікропластику, ніж океани. Професор Мерфі наголошує: «Синтетичні пластики розпадаються на мікрочастинки, які можуть циркулювати у воді, в харчовому ланцюгу, а навіть у хмарах. Ми прагнемо створити матеріали, що повністю розкладаються й не шкодять екосистемам».
Дослідниця BIH докторка Сакші Тіварі підсумовує: «Ми прагнемо до того, щоб біопластики та біополімери стали звичними в кожній домівці. Це довгострокова мета, але вона досяжна».