Джерело: Біла Церква ретроспективна
У той час корсет вважався обов’язковим елементом жіночого гардероба й використовувався для штучного формування талії шляхом сильного затягування. Лікарі фіксували численні скарги модниць на задишку, хронічну печію та інші порушення самопочуття, однак небезпеку аксесуара тривалий час недооцінювали.
Ситуація змінилася з появою рентгенівського апарата, який наочно продемонстрував, що корсет стискає не лише ребра та жирові відкладення, а й внутрішні органи. У кращому випадку вони зміщувалися, у гіршому — зазнавали травм, що призводило до серйозних наслідків для здоров’я.
Магнус Паргамін, відомий як прогресивний лікар, звернув увагу на проблему, ймовірно, під впливом європейських медичних досліджень. У своїй статті він аргументовано критикував корсет як небезпечний елемент моди та закликав відмовитися від нього.
Особливістю праць Паргаміна була проста й зрозуміла мова, завдяки чому медичні знання ставали доступними не лише фахівцям, а й широкому колу читачів. Це зробило його публікації важливим внеском у популяризацію науки та турботу про жіноче здоров’я на початку ХХ століття.
