Більшість грибів-помічників рослин досі невідомі науці
11:27 07.07.2025
Більшість грибів-помічників рослин досі невідомі науці
Нестор Обухівський
Нестор Обухівський

Мікоризні гриби можуть зникнути ще до того як ми їх опишемо.

Джерело: phys.org, переклад: Хроніки Обухова

Під нашими ногами — світ мікоризних грибів, які живлять дерева і підтримують екосистеми, але більшість із них досі не ідентифіковано.

Вчені вважають, що до 83% видів так званих ектомікоризних (ECM) грибів — а саме вони вступають у симбіоз із деревами — не мають офіційної назви.

Ці гриби обплітають або проникають у корені рослин, обмінюючи мінерали з ґрунту (азот, фосфор) на вуглець. Їхні ДНК-мітки масово фіксуються у світових базах ґрунтових даних, але лише 17% з них відповідають відомим видам. Такі невідомі організми називають "темними таксонами" — ми знаємо, що вони є, але не можемо їх описати.

Приклади грибів, які ми вже трохи вивчили:

  • Amanita muscaria — мухомор із червоним капелюшком, живе поруч із березою, сосною і ялиною.

  • Boletus edulis — білий гриб, цінний за смакові якості, формується з дубами, соснами й ялицями.

  • Лисички — ознака здорового лісу, зростають з буками й дубами, пахнуть абрикосом і залучають комах.

Але тисячі інших ECM-грибів залишаються поза увагою науки, а швидкі лісовідновлювальні проєкти можуть знищити їх, навіть не задокументувавши.

Інші загадкові групи грибів:

  • ERM (ерикоїдні гриби) — живуть у вересових чагарниках, тундрі, болотах, горах. Вони не лише допомагають рослинам виживати, а й впливають на накопичення вуглецю.

  • MFRE — нова група грибів, виявлена лише у 2017 році. Допомагають рослинам отримувати азот, часто мешкають у бідних на поживні речовини ґрунтах.

  • DSE — темнопігментовані ендофіти, які іноді підвищують стійкість рослин, а іноді навпаки — шкодять. Більшість з них досі не вивчені.

Що на кону?

Зміна клімату та поспішне лісовідновлення шкодять грибним симбіозам:

  • Посадка некорінних дерев розриває зв’язки між грибами та їхніми "партнерами".

  • "Зелені" проєкти часто нехтують підземною екологією.

  • Темпи змін перевищують здатність науки досліджувати — ми втрачаємо гриби раніше, ніж встигаємо їх описати.

«Ми змінюємо ландшафти швидше, ніж встигаємо їх зрозуміти — і цим можемо зруйнувати екосистеми, які формувалися тисячоліттями», — підсумовують автори.