
Джерело: Новини Обухова і краю
За словами військовослужбовця, його крайній бойовий вихід тривав 78 діб, а перед цим він ще 27 днів безперервно перебував на позиції. У таких умовах, зазначає медик, особливо гостро усвідомлюється цінність води, психологічної стійкості та фізичної витривалості.
До мобілізації Ігор, справжнє ім’я бійця, працював фельдшером екстреної медичної допомоги, у Державній службі з надзвичайних ситуацій, а згодом — у сфері доставок. Близько року тому він отримав повістку та долучився до лав 80-ї бригади, обравши посаду бойового медика.
Після проходження підготовки в навчальному центрі та у бригаді військовий виконував бойові завдання з оборони Сумської області. Він наголошує, що для нього важливо поєднувати службу з власними релігійними переконаннями, залишаючись максимально корисним на полі бою.
Згадуючи складні епізоди, медик розповів про відбиття ворожого штурму, під час якого йому довелося знищити противника та заволодіти трофейною зброєю — автоматом АК-12. За його словами, бойовий медик має бути готовим діяти не лише як медик, а й як військовослужбовець, здатний організувати оборону позиції або виконати обов’язки командира відділення.
Одним із найважчих моментів служби стала евакуація пораненого побратима на Курщині. Через складні умови місцевості та велику кількість ворожих дронів операція тривала цілий день. Група пересувалася від укриття до укриття та змогла виконати завдання без втрат.
Окрім евакуації поранених, бойові медики беруть участь і в поверненні загиблих військовослужбовців з поля бою. За словами «Баптиста», це надзвичайно відповідальна й морально важка робота, адже кожен полеглий воїн має бути повернутий додому для прощання з рідними.
Найпоширенішими пораненнями на сучасному полі бою, за словами медика, залишаються уламкові та мінно-вибухові травми. В умовах мінування місцевості, артилерійських обстрілів і атак дронів евакуація поранених потребує значних фізичних зусиль і злагодженої командної роботи.
За сумлінне виконання службових обов’язків військовослужбовця нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня та відзнакою «Золотий хрест». Військовий зазначає, що найважливішою нагородою для нього залишається вдячність побратимів і мрія повернутися до мирного життя після завершення війни.