Обухів як частина "Великого Києва": кому і для чого потрібна Київська агломерація

Обухів як частина "Великого Києва": кому і для чого потрібна Київська агломерація

На одному з інтернет ресурсів, які опікуються темами децентралізації мав змогу ознайомитися з інтерв’ю пані Шарлотт Адан, власниці і керівниці дослідницької організації Charlie Adan Executive Ltd, а також голови Громадської ради боротьби з шахрайством на місцевому рівні при Міністерстві ЖКГ, громад та місцевого самоврядування Великої Британії.

Це інтерв’ю стосувалося дослідження проведеного Радою Європи, щодо створення агломерації навколо Києва (міська́ агломера́ція (від лат. agglomeratio — приєднання) — форма розселення, територіальне скупчення населених пунктів (переважно міст), які об'єктивно об'єднані в єдине ціле (складну багатокомпонентну динамічну систему) інтенсивними, функціональними, у тому числі економічними, трудовими та соціальними, культурно-побутовими, рекреаційними та іншими зв'язками, а також екологічними інтересами – прим. редактора).

Найбільше в цьому інтерв'ю мене зацікавила передмова, її автор (Дмитро Синяк – прим. редактора), на мою думку, до кінця не вивчив проблематику регіону, і з деякими з його тверджень я дозволю собі не погодитися. Зокрема він зазначає:

У 2017 році Київська міська рада ухвалила рішення про ініціювання створення місцевої асоціації «Київська агломерація», розіславши запрошення на вступ до неї шістьом містам обласного значення, а також 33-м селам і селищам Київської області. Однак тоді лише 3 міста обласного значення та 4 села і селища позитивно відреагували на запрошення. Відтак асоціацію створити не вдалося. Місцева влада більшості населених пунктів громад, що оточують столицю, в інтерв’ю різноманітним ЗМІ відверто зізнавалася, що боїться поглинання столицею і не розуміє, що такого особливого може дати їй Київ. Насправді ж було очевидно, що лідерам місцевого самоврядування столичних міст і сіл-супутників просто невигідно підписувати договори про співпрацю з мегаполісом, інфраструктурою якого вони активно користуються. Адже їхні жителі щодня їздять до Києва на роботу, користуються столичними дорогами та мережами, медичними установами та школами. Між тим обслуговування усієї цієї господарки лежить на плечах київської влади. Жителі довколишніх населених пунктів віддають Києву хіба що сміття, яке привозять сюди власними авто.

Насправді, ситуація виглядає зовсім інакше, мешканці передмістя в основному приносять набагато більше коштів у бюджет Києва, ніж отримують послуг від міста. Щодня не менше 40 тисяч осіб користуються станцією метро Видубичі, це в основному мешканці міст Обухів та Українка, також прилеглих сіл та містечок (інформація від Юрія Назарова – керівника Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА). Варто зазначити що всі ці люди працюють в Києві офіційно, чи напівофіційно, а отже, основний податок для громадян, а саме, ПДФО у розмірі 18% вони платять за місцем роботи, тобто в Києві. Цей податок є основою будь-якого місцевого бюджету, саме з нього фінансується розвиток інфраструктури, будівництво та утримання шкіл та лікарень. В той же час міста та селища, де вони проживають, фактично, не отримують податків із заробітної плати таких працівників, а отже, школи, лікарні та інфраструктура по місцю проживання фінансуються по залишковому принципу.

Іншим аспектом є питання пільгових перевезень, тут місто Київ так само не йде на поступки для мешканців інших населених пунктів, адже ми знаємо, що пільговий проїзд у громадському транспорті Києва можна отримати тільки у випадку наявності «Картки киянина», а вона доступна лише для мешканців Києва.

Питання сміття також є контраверсійним, адже, фактично, єдиний діючий полігон куди завозиться все київське сміття на межі колапсу. І винні в цьому не мешканці села Підгірці, які мають такого небажаного сусіда, а влада міста Києва, у користуванні якої перебуває цей полігон. Замість того щоб вкладати гроші у рекультивацію полігона чи побудову сміттєпереробного заводу, вирішення цього питання всіляко замовчувалося та відкладалося, як наслідок, зараз Підгірцівська сільська рада через суд вимагає закрити полігон. Тоді у сміттєвому полоні опиниться не тільки Київ, а і вся Київська область.

Сміттєвий колапс на полігоні в Підгірцях під Києвом
Сміттєвий колапс на полігоні в Підгірцях під Києвом

Як я особисто бачу вирішення цього питання?

На мою думку, до створення Київської агломерації ми не готові, просто тому, що ми не маємо кадрової спроможності і порозуміння з громадою. За всі роки незалежності ми не спромоглися змінити законодавство і запустити прозорі та зрозумілі механізми роботи для органів місцевого самоврядування. Тому, якою б не була ініціатива правильною, якщо вона йде зверху – громада не підтримує цей процес, а самі люди в селах та містах не розуміють як працює бюджет, звідки беруться гроші і куди вони йдуть, тому для них зараз питання тарифів важливіші ніж перспективи розвитку територій, а владі вони просто не довіряють.

Чиновники ж, в першу чергу на місцях, не розуміють як втілити в життя ту чи іншу ініціативу, ми абсолютно забюрокритизовані, застрягли в купі звернень, доручень, листів, наказів і просто не бачимо всього того що відбувається довкола. Політичні еліти держави не готові вирішити ту купу проблем, які накопилися у сфері місцевого розвитку, нам вже на вчора потрібен новий ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», завершений процес децентралізації, зміни в бюджетний кодекс – податки сплачуються не за місцем роботи, а за місцем проживання, філії підприємств сплачують податки за місцем провадження діяльності, а не за місцем реєстрації головного офісу та інше.

Нова основа місцевого самоврядування, нове законодавство та гроші на реалізацію довгострокових проектів дадуть ресурс, який запустить процеси місцевого економічного розвитку. Вже після цього можна сідати за стіл переговорів з Києвом і вирішувати довгострокові проблеми розвитку територій, на сьогодні ми просто не маємо важелів впливу на ситуацію, всі наші потуги не будуть завершені, а залишаться просто на папері.

З чого можна почати вже зараз?

Все завжди починається з інфраструктури, Київ зараз маючи набагато більший фінансовий ресурс може починати переговори з пропозицій, а саме, розповсюдити дію «Картки киянина» на передмістя, запустити додаткові маршрути міського транспорту до передмість, наприклад продовжити маршрут автобуса, який йде до Козина в Обухів. Посприяти вирішенню питання залізничного сполучення, вкласти гроші в розвиток мережі приміських електричок, тим самим, розвантаживши дороги міста. Домовлятися з великими виробництвами чи компаніями в центрі Києва, його промислових районах, про їхній переїзд у міста супутники Києва, звільняючи при цьому значні території в місті.

Інтегрувавши жителів околиць в екосистему Києва ми закладемо міцний фундамент для майбутніх процесів об’єднання громад Київської області, зменшимо соціальну напругу на місцях та дамо значний стимул для розвитку територій.

Коментарі