Джерело: nationalgeographic.com
«Біотехнології роблять прориви, — сказав Путін. — Будуть постійні трансплантації органів, і, можливо, люди зможуть навіть молодіти з віком — досягати безсмертя».
Сі додав: «Може бути, що вже у цьому столітті люди житимуть до 150 років».
Чи можливо це? Вчені сумніваються.
«Пересадка органів — не шлях до безсмертя», — пояснює Артур Каплан, професор і керівник відділу медичної етики в Медичній школі NYU Grossman.
Трансплантації рятують життя людям із відмовою органів. Проте як метод боротьби зі старінням вони мають обмеження:
ризики операції;
брак донорських органів;
неможливість пересадки мозку;
невиліковність системних хвороб старіння.
«Уявіть людину з молодим серцем, але з мозком, ураженим деменцією. Це кошмар», — каже Каплан.
На думку вченого, перспективніші стратегії довголіття — це молекулярна медицина: генна терапія, антивікові препарати, стовбурові клітини.
1954 р. — перша успішна пересадка нирки між ідентичними близнюками.
1960–70-ті — перші пересадки печінки, серця, підшлункової.
1980-ті — пересадки легень та кишківника.
Згодом медицина навчилась краще зберігати органи та контролювати імунну відповідь. Із 1988 року в США пересадки врятували понад 800 000 життів.
Основна проблема — відторгнення органів. Імунодепресанти рятують, але підвищують ризик смертельних інфекцій і мають серйозні побічні ефекти: діабет, рак, гіпертонію.
«Щоб пересадити всі органи, довелося б щодня приймати сотні літрів імунодепресантів», — жартує Каплан.
Крім того, з віком організм гірше відновлюється після операцій. «Поки що немає трансплантації від крихкості чи деменції», — додає професор хірургії з Сіднею Генрі Плісс.
На планеті задовольняють лише 10% потреб у донорських органах. Масове використання трансплантацій для продовження життя вважають не лише нереальним, а й неетичним.
Операції надзвичайно дорогі: пересадка нирки коштує від $260 000, серця — понад $1 млн, плюс довічні витрати на ліки.
Сучасні дослідження:
Генна модифікація свинячих органів (CRISPR), щоб уникнути відторгнення;
Органи з людських стовбурових клітин;
Органоїди та 3D-біодрук;
Перепрограмування клітин за допомогою факторів Яманаки, що повертають їх у «молодий стан».
На думку Алехандро Сото-Гутьєрреса (Університет Піттсбурга), майбутнє — не в пересадках, а в омолодженні власних органів.
Думки розділилися.
Ерік Верден (Buck Institute): «150 років — утопія. Але реалістично — жити до 95–100».
Нір Барзілай (Einstein College): «З інвестиціями і діями — так, 150 років можливі».
Історично тривалість життя вже збільшувалася: з 30 років у давнину до понад 70 сьогодні. Проте подовження життя на десятки років може породити нові, ще невідомі хвороби.
Тому поки що головна порада вчених проста: спорт, харчування, сон, зниження стресу та соціальні зв’язки. Жодна пігулка не замінить цього.
