Джерело: Тваринний світ України
Про це повідомила екоактивістка Наталія Кина у профільній спільноті «Тваринний світ України», поділившись досвідом створення першої такої локації.
За словами авторки проєкту, головним контраргументом опонентів та міських посадовців проти відмови від регулярного сінокосу є нібито ризик масового поширення кліщів у високій траві. Натомість активісти та екологи зауважують, що радикальне викошування трави «під нуль» та висушування ґрунту руйнує природне середовище існування корисних видів. На таких лисих ділянках зникають природні вороги кліщів — хижі комахи, птахи та дрібні тварини, які регулюють їхню популяцію в природі.
Ініціатори екологічного підходу зазначають, що масове розмноження паразитів часто пов'язане саме з порушенням екологічного балансу в місті. У густому, але невисокому природному покриві (наприклад, на галявинах із чебрецем) зберігається вологість та біологічне різноманіття, проте це не призводить до автоматичного збільшення кількості кліщів. Крім того, більшість випадків контакту з цими павукоподібними у міському середовищі відбувається через безпосередній контакт із домашніми тваринами, а не через перебування у природних заростях.
На підтвердження екологічної проблеми активістка оприлюднила фотографії однієї з міських галявин, де унікальний природний покрив із дикого чебрецю та квітучих трав був повністю знищений комунальними службами через косіння «під корінь».
Наразі автори ініціативи збирають наукові аргументи та залучають профільних фахівців, аби довести міській владі та балансоутримувачам територій безпечність та економічну й екологічну доцільність створення природних лук у межах міського простору.
