Джерело: zapovidnyk.org.ua
Раніше подібні епідемії, як-от класична чума свиней, не мали такого нищівного впливу — популяції відновлювалися швидко завдяки великій кількості приплоду та високій пластичності виду. Однак у випадку з АЧС заходи протидії, включаючи депопуляцію, не дали результату. Навпаки, активне полювання сприяло рознесенню вірусу, і хвороба поширилася на приватні господарства з домашніми свинями.
Незважаючи на окремі випадки відновлення кабанів у різних регіонах України, про стійке збільшення чисельності говорити зарано. У зоні відчуження відсутність людей та свійських тварин зменшує ризики, проте вірус може підтримуватися іншими носіями. Одним із можливих резервуарів називають аргасових кліщів роду Ornithodoros, здатних тривалий час зберігати збудника.
Сучасний штам АЧС відрізняється від колишніх форм і має майже стовідсоткову летальність для неаборигенних свиней. Його глобальне поширення пов’язують із порушеннями санітарних норм у перші роки виходу вірусу за межі Африки.
До епідемії кабан був одним із найпоширеніших копитних Чорнобильського заповідника, активно впливав на ґрунт і ландшафти. Його риюча діяльність сприяла накопиченню ґрунтового вуглецю та створювала кращі умови для росту трави, якою живилися інші тварини — олені, сарни та кінь Пржевальського.
Останні фото із заповідника свідчать про поодиноких здорових особин та появу молодняка, що дає підстави для обережного оптимізму. Водночас природні коливання чисельності кабанів вимагають тривалого моніторингу, щоб ухвалити ефективні охоронні заходи.
