Чому треба носити маску під час епідемії коронавірусу: відповідь проста - щоб вижити

Чому все ж варто носити маски надворі під час епідемії коронавірусу? Пояснює вчений

Доктор Суй Хуанг, випускник університету Цюриха, доктор наук з молекулярної біології та фізичної хімії, навів аргументи про те, чому маски потрібно носити всім, а не лише тим, хто вже захворів.

Про це пише у розлогому тексті Хмарочос, передають Хроніки Обухова.

Учений пояснює, що рекомендації носити маску для обличчя лише тим, хто вже захворів була викликана думкою про необхідність економити респіраторні маски для медичних працівників. А наукового підтвердження того, що маски, які носять люди, «неефективні», немає. Навпаки, зменшити захворюваність допомагає будь-яка мінімізація можливості обміну речовинами між людьми – навіть звичайні хірургічні чи саморобні маски.

• Згідно з рекомендаціями ВООЗ здоровим людям носити маску потрібно лише у разі контакту з носіями інфекції. Натомість звичка, заохочення чи навіть наказ носити маски в азіатських країнах допомогла їм «вирівняти криву» захворюваності на коронавірус.
• Носіння маски вчений прирівнює до рекомендованих (однак, теж недосконалих) приписів тримати дистанцію у два метри і не торкатися обличчя. Згідно з останніми дослідженнями біології передачі вірусу SARS-CoV2 (що спричиняє COVID-19), будь-який фізичний бар’єр (зокрема найпростіша маска) може істотно зменшити поширення патогену. Маска може стати особливо актуальною у разі послаблення карантину і часткового відновлення робочого ритму.
• На думку вченого, думку про неефективність масового носіння масок можна спростувати на трьох рівнях: логічному, механічному і біологічному.

Логіка

• Звичайно, жодна маска, навіть респіраторна N95, яка щільно прилягає до обличчя, або звична хірургічна маска, не забезпечує стовідсоткового захисту. Втім, будучи, недосконалим, це все-таки захист, який зменшує ризики. Для того, щоб максимально зменшити кількість людей, які захворіли, навіть частковий захист є важливим.

Механіка

Учені до кінця не розуміють, як саме віруси, що викликають захворювання, переносяться крапельним шляхом від людини до людини. Тому автор статті пропонує умовно розділити краплі на дві великі категорії за розміром:

Краплі, діаметром менше 10 мікрометрів, які умовно можна назвати «аерозолем», адже вони настільки легкі, що можуть плавати у повітрі. Вони переносяться вентиляцією або вітром і можуть подорожувати в приміщенні. Респіратори N95 якраз розроблені (відповідно до нормативних вимог), аби зупиняти аерозолі: вони повинні фільтрувати 95% крапель розміром менше 0,3 мкм, впевнений він.

Натомість, є краплі, діаметром більше 10 мікрометрів (їхній розмір може сягати 100 мкм і більше).

Їх умовно можна назвати «краплями розпилення». Розрахунки показують, що такі краплі можуть потрапляти на поверхню в межах двох метрів. Проте, кашляючи або чхаючи, людина «стріляє» таким краплями, немов снарядами, зі швидкістю 50 метрів на секунду (для чхання) або 10 метрів на секунду (для кашлю). Так краплі можуть переміщатися на відстань до 6 метрів. Тому «безпечної відстані» у два метри при соціальній взаємодії може бути недостатньо, якщо люди не носять маски, пояснив він.

• До альвеол можуть доходити лише крапельки з діаметром менше 10 мкм. Однак, великі краплі-спреї застрягають у носі та горлі та в верхніх повітряних шляхах легенів, трахеї та великих бронхів. Так, виходить, що респіратори, призначені для фільтрації найдрібніших частинок, допомагають запобігти лише перенесенню крапель вірусу до альвеол.
• У випадку з SARS-Cov-2 мінімальне інфекційне навантаження є невідомим (кількість вірусних частинок, що викликає клінічне захворювання). Ми не повинні забувати, що часткова фільтрація, яку забезпечують хірургічні маски, краща, ніж нічого. В експериментальному моделюванні фільтруючої здатності масок у 2008 році нідерландські вчені порівняли здатність трьох типів масок – саморобних (DYI), стандартних хірургічних масок та FFP2, європейського еквіваленту масок N95 – зупиняти невеликі аерозолі в діапазоні від 0,2 до 1 мкм.
• Респіратори дійсно відфільтрували > 99% аерозольних частинок, а хірургічні маски знизили кількість потрапляння крапель в чотири рази (порівняно з потраплянням до людини без маски). Вчений припускає, що для крапель більшого розміру відмінність між хірургічними масками та респіраторними була б ще меншою.

Біологія

Учений розповідає, що вірус SARS-Cov-2 використовує білок ACE2 для проникнення всередину клітини. Цей клітинний поверхневий фермент зазвичай має серцево-легеневу захисну функцію. У літніх людей з хронічною серцевою недостатністю або з легеневою чи системною артеріальною гіпертензією його зазвичай більше.

• Рівень АСЕ2 в легенях дуже низький і обмежується кількома молекулами на клітину глибоко в легенях. Але нещодавно опублікований документ Human Cell Atlas (HCA) повідомляє, що ACE2 рясно представлений у деяких типах клітин внутрішнього носа.
• Можна також зробити висновок, що передача вірусу SARS-Cov2 відбувається в основному за допомогою великих капель від кашлю або чхання, які потрапляють в носоглотку, де вірус може приєднатись і потрапити в далі в клітини. І саме цей шлях можна перекрити простим фізичним бар’єром – маскою.

• За останніми дослідженнями, коронавірус можна легко виявити та виділити з мазка з носа, на відміну від інших вірусних інфекцій, які переносять повітряно-крапельним шляхом (наприклад, ГРВІ). Молекулярний аналіз також показує, що вірус SARS-Cov2 активний і розмножується вже в носоглотці, на відміну від інших респіраторних вірусів, які мешкають у більш глибоких частинах легень.
• Отже, для запобігання зараження слід уникати великих крапель, які ніяк не можуть потрапити в легені, але легко проникають у верхні дихальні шляхи. Тому хірургічні маски, можливо, навіть лижні маски, бандани або шарф, можуть дійсно вас захистити, якщо їх буде носити багато людей. З практичної та суспільної точки зору, хірургічні чи саморобні маски при правильному використанні, щонайменше не зашкодять, а в кращому разі – допоможуть.