Джерело: phys.org, переклад: Хроніки Обухова
Всупереч поширеним уявленням, вегетаріанці надають більшого значення таким цінностям, як влада, стимулювання та досягнення, ніж їхні м’ясоїдні однолітки.
Зростання інтересу до рослинної дієти формує нові розмови не лише про харчування, а й про ідентичність та етику.
На тлі цього психологи звернулись до глибинних цінностей, щоб з’ясувати, які саме мотиви стоять за зміною харчових звичок. Досі акценти ставились на здоров’я, екологію чи турботу про тварин, а от фундаментальні людські цінності вивчались рідко.
Теорія базових цінностей Шварца — один із найвпливовіших підходів у цій галузі. Вона розподіляє ключові ідеали — від традицій і безпеки до стимуляції й гедонізму — на десять категорій, що можуть передбачити поведінку.
У дослідженні «Переосмислення вегетаріанства: відмінності у підтримці базових людських цінностей» (PLOS ONE) Незлек порівняв, як розрізняються ці цінності у вегетаріанців і м’ясоїдів.
Було опитано три незалежні вибірки: в США (1 054 людини) і дві в Польщі (636 та 2 102 осіб відповідно). Загалом — 3 792 дорослі учасники, з яких 883 були вегетаріанцями, решта — ні.
Учасники самостійно визначали свої харчові звички та заповнювали стандартні опитувальники цінностей за методикою Шварца.
Десять ключових доменів включали: універсалізм, доброзичливість, конформність, традицію, безпеку, самостійність, стимуляцію, гедонізм, досягнення та владу.
До категорії вегетаріанців включали тих, хто дотримується веганської, лактовегетаріанської або ововегетаріанської дієти. Решта — м’ясоїди (у деяких вибірках напіввегетаріанців і пескетаріанців виключали).
Дані аналізувались за допомогою двофакторного дисперсійного аналізу з урахуванням статі. Статистичні похибки контролювали за процедурою Бенджаміні — Хохберга.
Результати показали, що вегетаріанці в усіх вибірках послідовно менше цінували доброзичливість, безпеку та конформність. Натомість вищу важливість мали стимулювання, досягнення і влада. Традиційні цінності вегетаріанці теж оцінювали нижче, хоча це мало статистичне значення лише в Польщі.
У США вегетаріанці також значно більше підтримували універсалізм, включаючи екологічні цінності. У Польщі ця відмінність не простежувалась. Самостійність оцінювали вище м’ясоїди в США, а вегетаріанці — у Польщі.
Гендерні відмінності були мінімальними, як і взаємодія між статтю та дієтою.
У підсумку Незлек зазначає: вегетаріанство більше пов’язане з прагненням до незалежності, ніж з турботою про соціальну злагоду. Люди, які відмовились від м’яса, рідше поділяють цінності, пов’язані з порядком і традиціями, зате більше — ті, що підкреслюють особисту автономію.
Це свідчить про те, що вегетаріанство може бути не стільки етичним вибором, скільки засобом самовираження і спротиву домінантним нормам.
