Екологи заявляють про масове знищення птахів у Києві
11:34 13.05.2025
Екологи заявляють про масове знищення птахів у Києві
Нестор Обухівський
Нестор Обухівський
Читать на русском

Ще десятиліття тому кияни навесні спеціально вирушали в парки, аби послухати спів солов’їв. Проте останні роки — зокрема й травень 2025-го — цей мелодійний птах у столиці майже не чутий. Причину цього зникнення назвали у Київському еколого-культурному центрі (КЕКЦ).

Джерело: КЕКЦ

За словами Володимира Борейка, голови КЕКЦ, основною причиною стало масове сінокосіння у травні, яке знищує гнізда солов’їв, що будуються на землі або у низьких кущах. До таких робіт, як зазначає еколог, долучаються комунальні підприємства Київзеленбуд, КП «Плесо» та ЖЕКи.

«По суті, те, що роблять із зеленими зонами працівники комунальних служб — це екоцид», — заявляє Борейко.

За його словами, стрижка трав у столиці проводиться надто рано й занадто інтенсивно, що призводить до масового знищення комах — основного джерела їжі для пташенят. Часто косильники просто проходять тримером по гніздах, не помічаючи кладки.

Крім того, під час так званої «гламуризації» парків, що активно відбувається за мерства Віталія Кличка, вирубуються кущі та старі дерева з дуплами, які слугували домівками не лише птахам, а й білкам, кажанам, куницям.

«Погляньте на парк КПІ — він майже повністю позбавлений кущів. У Гідропарку зник “Солов’їний гай”, де колись співали десятки птахів. Тепер там лише тиша», — зазначає еколог.

КЕКЦ у 2024 році провів дослідження стану орнітофауни в київських парках. Результати шокували: видове різноманіття птахів у міських парках у 10 разів нижче, ніж у Голосіївському національному парку, де не проводяться масові сінокоси й вирубка зелених насаджень.

Проблем стосується і водоплавних птахів. Через вирубку очерету й бетонування берегів свої гнізда втрачають качки, лиски, чаплі. Прикладами є озера в парку Нивки, Голосіївському парку, водойми на Оболоні та у Гідропарку.

Загалом, за останні 10 років у київських парках зникло до 15 видів птахів, а загальна чисельність пернатих скоротилася вдвічі. Особливо різко впала чисельність горобців — у десятки разів.

«Нині замість солов’їних трелів у парках чутно лише каркання ворон. Зелене місто перетворюється на бетонну пустелю з вихлопами авто», — підсумовує КЕКЦ.

Окремо екологи звернули увагу на ситуацію з бобрами. Замість співіснування з тваринами деякі працівники УЗН обмотують дерева металевою сіткою, позбавляючи тварин їжі та прирікаючи на загибель.

На думку КЕКЦ, нинішня політика міської влади — антиекологічна й прямо загрожує біорізноманіттю столиці. Упродовж п’яти років поспіль Київ посідає найнижчий екологічний рейтинг серед великих міст світу.