
Джерело: Комахи України
Знахідка мертвого жука-оленя в лісосмузі неподалік міста Малин на Житомирщині викликала жваве обговорення у тематичній спільноті, присвяченій комахам України.
Місцева жителька Ірина Орловська опублікувала у соціальних мережах світлину величного, але вже неживого самця із запитанням про причини його раптової загибелі. Користувачі та натуралісти одразу взялися заспокоювати жінку, зазначаючи, що для цього періоду літа подібні знахідки є абсолютно природним явищем. Попри те, що цей вид занесений до Червоної книги України та суворо охороняється законом, смерть окремих дорослих особин у липні не пов'язана з екологічною катастрофою чи людським втручанням.
Ентузіасти детально роз'яснили унікальні та парадоксальні особливості складного біологічного циклу розвитку цих найбільших твердокрилих комах європейської фауни. Виявляється, що у підземній фазі личинки, яка мешкає у гнилій деревині дуба чи верби, майбутній велетень проводить від п'яти до восьми років. Натомість у крилатій формі дорослого жука (імаго), яку звикли бачити люди, комаха живе всього лише від кількох тижнів до максимум двох місяців.
Головне та єдине завдання дорослого самця після тривалого підземного дитинства полягає у пошуку пари та продовженні свого роду для збереження популяції. Вони активно літають теплими літніми вечорами, живляться соком поранених дерев, паруються з самками, після чого їхній короткий життєвий шлях швидко добігає кінця. Саме тому велика кількість неживих жуків під дубами на початку липня свідчить лише про те, що вони успішно виконали свою природну місію.
Учасники дискусії з різних куточків України, зокрема з Білоцерківщини та Борисполя, почали масово ділитися власними спогадами та свіжими екологічними спостереженнями. Багато хто з сумом згадував дитинство, коли цих комах, що гудуть у польоті наче маленькі літаки, навколо старих верб було значно більше. Водночас сучасні водії та мотоциклісти зазначили, що зіткнення з таким масивним жуком на швидкості є сумнівним задоволенням через міцність його панцира.
Наприкінці обговорення екологи-аматори закликали земляків ставитися до цих дивовижних створінь з максимальною повагою, оберігати їх від знищення та не чіпати без нагальної потреби. Якщо вам пощастило зустріти живого рогатого красеня на дорозі чи подвір'ї, найкраще обережно перенести його у безпечне місце на найближче дерево. Навіть після завершення життя величну особину радять акуратно сховати в траіі, захистивши її крихке тіло від розклювання птахами.