З'явилися вініри в Голлівуді, в першій половині 20 століття. Хоча актори використовували накладки постійно, широкого поширення технологія не набула - вироби були неміцними та погано трималися. Лише наприкінці 20 століття розробили технологію, яка допомогла вінірам стати популярними.
Запишіться на консультацію до стоматологічної клінки "Родинна Стоматологія" для встановлення вінірів: https://familydent.ua/zubni-viniry/ та отримайте неймовірну усмішку, яка підкреслить вашу красу.
Стоматологічні мікропротези для облицювання передніх поверхонь зубів роблять із кераміки, діоксиду цирконію і композитів. Від матеріалу залежить техніка і терміни виготовлення. Кожен зі способів має свої плюси й мінуси.
"Кераміка" - широке поняття, до якого входять найрізноманітніші матеріали. Їхня головна ознака - відсутність металів. Тому вироби з кераміки підходять пацієнтам з алергією на метали.
На цьому етапі проводять санацію ротової порожнини, професійне чищення зубів і розробляють поетапний план лікування.
Лікар фотографує пацієнта з кількох ракурсів у той час, коли той посміхається. За необхідності проводиться корекція ясен та інші маніпуляції.
Сучасні матеріали, з яких виготовляють вініри, мають усі властивості натуральної емалі. А вона - напівпрозора. Тому під час вибору кольору важливо усвідомлювати, що власні тканини зуба впливатимуть на кінцевий результат. Колір визначають за допомогою традиційних шкал або спеціальними приладами. Останні сканують колір емалі в кількох точках, обробляють інформацію та видають результат. Плюсом є те, що штучний інтелект не має власної думки та колірного сприйняття, результат неупереджений. Мінусом - надто висока вартість процедури. Тому найчастіше колір визначають перевіреним методом - за колірною шкалою.
Якщо ставити вініри одразу на зуби, вони вийдуть занадто товстими, пластинка не прилягатиме щільно до ясен. Тому зуби готують - знімають верхній шар емалі на товщину виробу. Це 0,2-0,5 мм. Біля шийки шар емалі менший, а його важливо зберегти для хорошого зчеплення. Біля краю, шар товстіший. Лікарю важливо прибрати саме такий шар емалі, щоб зберегти зчеплення і надати зубу природного вигляду.
Після препарування пацієнту встановлюють тимчасові вініри. Вони являють собою блокову конструкцію з пластмаси. Справжні вініри наклеюються на кожен зуб індивідуально.
Тут усе залежить від рівня оснащеності клініки. У стоматологічних центрах преміумкласу застосовують комп'ютерне сканування. У простіших клініках - роблять силіконові зліпки. Потім зліпки відсилають у лабораторію.
Усе починається з гіпсової моделі. Анатомічна точність і зовнішній вигляд залежать від кваліфікації техніка. Дуже важливою є взаємодія техніка і стоматолога. Кінцевий результат кращий у клініках зі своєю технічною лабораторією, де лікар і технік працюють в одній команді. Після гіпсової йде черга воскової моделі. Її заливають вогнетривкою масою і ставлять у піч. Віск під дією жару випаровується, залишаючи порожнини. Їх заповнюють керамікою і знову ставлять у піч. Потім форму розрізають, вінір обробляють, приміряють на гіпсову щелепу. На завершальному етапі технік вручну наносить глазур. Потім - знову в піч. Це спосіб гарячого пресування.
При пошаровому нанесенні кераміка наноситься шарами, щоразу проходячи випал у печі. На фрезерному верстаті вінір випилюється з болванки. Керує процесом автоматика. Потім на каркас наносять кераміку.
Незалежно від того, як роблять вініри на зуби, приміряють їх однаково. На примірці вініри не приклеюють на постійний цемент, а закріплюють тільки, щоб побачити, який вони мають вигляд. Якщо є недоліки, то в лабораторії їх усунуть.
Лікар протруює вінір і емаль зуба кислотою, щоб створити шорстку поверхню. Потім наносить стоматологічний цемент і закріплює кожен вінір окремо.
Весь процес займає близько двох - трьох тижнів, іноді менше. Терміни залежать ще й від того, своя лабораторія у клініки чи доводиться віддавати підряднику.
