Пошук

Фейхоа на карті Обухова і карта Фейхоа на тілі літа

Фейхоа на карті Обухова і карта Фейхоа на тілі літа

Озеро Фейхоа (воно ж "Глинянка", "Зелене озеро", прим. авт.) - центральна рекреаційна локація міста Обухова. Розташоване за 5 хв ходи від зупинки маршрутки №5 його зеркало містить одразу кілька взаємовиключних ознак.

По-перше, це безумовний дар обухівських богів, котрі не лише не розгнівалися на руйнування частини плато між вулицями Гайдамацька і Франка, але і організували в котловині смарагдове “місце сили”. Здоров’я, так точно.

По-друге, це очевидне обличчя Обухівської міської ради, чия система координат не дозволяє запеленгувати локацію, здатну змінити бренд Обухова і позбавити його асоціації з дефекацією.

По-третє, це свиняче рило мешканців міста, котрі незалежно від віку, статі, освіти і походження до цих пір вважають, що смітити на природі (і в принципі) це побутовий недолік, а не частина ідентичності. Вони помиляються — свинячити за порогом дому це священна риса будь-якого true українця.

Фейхоа на карті Обухова і карта Фейхоа на тілі літа
Фейхоа на карті Обухова і карта Фейхоа на тілі літа
Фейхоа на карті Обухова і карта Фейхоа на тілі літа
Фейхоа на карті Обухова і карта Фейхоа на тілі літа

Фейхоа — це ядучо-зелена пляма на обличчі Обухова, а саме озеро — тимчасове татуювання на тілі обухівського літа. Розділене на 3 частини, воно створює по-своєму унікальний ландшафтний комплекс, карта котрого пропонується вашій увазі.

На ній немає нічого, що свідчило би про об’єктивність автора, виключно суб’єктивні, часто претензійні, місцями хамські алюзії на практики, що відбуваються на ряднині з білої глини в районі Автошколи.

Фейхоа — це ядучо-зелена пляма на обличчі Обухова.
Фейхоа — це ядучо-зелена пляма на обличчі Обухова.

1. Філіал Ада. Цегельний завод, котрий продовжує вгризатися в нутрощі плато, чим створює всі підстави для техногенної, екологічної і низки дрібніших катастроф локального характеру.

2. Лєжбіще ватних бабушек. Він же центральний пляж озера, котрий вони озвучують своїм гидким прононсом як “Глінєнка” :(. Тут же знаходяться останні досягнення обухівської жлобо-архітектури у вигляді порожніх кабельних барабанів, з котрих стрибають вниз юні, але вже потенційні інваліди. Навряд чи вони діставатимуть їх восени, як не діставали свого часу шини з авто.

3. Дім Ондатра. Очевидна алюзія на героя Мумі-троля, різниця між житлами водяної криси в романі і в Обухові в тому, що наш Дім Ондатра це зарослий очеретом і нашпигований по самі вінця сміттям середній рукав Фейхоа. Той, шо з очеретом і слідами життєдіяльності обухівського бидла.

4. Літня резиденція. Мала батьківщина виводка диких качок, котрі досить толерантно ставляться до присутності на території своєї ойкумени шумних двоногих вандалів. Зрештою, аби не стріляли.

5. Кіндер-югенд. Дитячий пляж. Значно мілкіший, сильніше прогрітий, відносно новий третій рукав озера створює всі підстави для освоєння тими, хто не дуже впевнено тримається на воді. Зокрема, дітей.

Звичайно, на цьому мікро-топоніміка озера не вичерпується. Ще є Острів загиблих кораблів (мілина в східній частині водойми); Бомжацькі лєжки (рибацькі настили); Ранковий дозор (дерево, з якого пірнає зимородок) і тд.

Всі вони — частина глиняного кар’єру, на вершині котрого за часів Трої жили представники тшинецької культури. Там же зустрічаєтся кераміка часів Київської Русі. У 18 столітті був форпост Російської імперії, на котрому міг служити полтавський парубок Педина (давали ж дітям імена!), а у 19 постав один із візуальних символів Обухова - хрест-фенікс.

Сьогодні Фейхоа це живе око Обухова. Водойма, що лікує, а не вбиває.

Фото: by Марина Кочкіна.

Читайте також:

Коментарі