"Голандський" вітряк на Обухівщині - пам'ятка культури та діючий млин (фото)

Зведений вітряк шатрового типу у 1902 році. Нині це не лише промисловий, але й туристичний об’єкт. У 2017 року він внесений до «Переліку пам’яток культурної спадщини національного і місцевого значення Київської області, занесених до Державного реєстру нерухомих пам’яток України». Сюди їдуть не лише побачити автентичний процес виготовлення борошна, а й зробити гарні фото на фоні "голандця".

Розповідає видання "Київщина 24/7".

Спочатку Кузьма побудував звичайного млина, а потім, коли повернувся з Голландії, збудував великого млина, що і сьогодні стоїть у центрі села. Такого вітряка в усьому краї не знайдеш! Місцеві кажуть, Кузьма побував у Європі, де працював мірошником на фермах Голландії, тоді він замислив і собі побудувати вітряк. Коли повернувся додому, закопав 15-метрового стовпа і, відповідно до його тіні, проводив креслення і розрахунки свого задуму прямо на землі. Залучив до розробки проєкту й інших тямущих майстрів, - йдеться в повідомленні.

Що відомо:

• Спочатку вітряк мав вісім лопатей, але потужність була завеликою, тому майстер був змушений переобладнати млина на чотири лопаті.
• Його особливість - унікальний механізм – віндроза, який автоматично повертає крила вітряка проти вітру.
• Жорнові камені на чотири постави привезені з Франції, а дерев’яні триби (шестерні) Кузьма виготовив самотужки. Земельний вал, на якому стоїть вітряк, насипали усім селом. В околиці млин видно на відстані 30 км.
• Кузьма Дрига разом із синами та місцевим людом, звели іще два, але менші. Родина Дриги свого часу налагодила справу настільки добре, що молоти збіжжя до них навідувалися з усіх навколишніх сіл і містечок, тож для такої кількості людей також було облаштовано гостинний двір, де годували усіх приїжджих.
• У 1990-х роках місцевий мешканець Андрій Гуленко, що дванадцять років пропрацював мірошником на цьому вітряку, на своєму обійсті побудував власний вітряк, який за конструкцією подібний до вітряка 1902 року.
• Кузьма Дрига помер у 1929 році, а його дітей разом з сім’ями розкуркулили і відіслали в Сибір та Середню Азію. Більша частина його нащадків померли на чужині, загинули у Другій світовій, або ж під час Голодомору.
• «Український голландець», на відміну від своїх менших братів (їх зруйнували), пережив загрозу спалення, революцію, червоний терор, колективізацію, голод, війну і знову голод.
• У 2017 році вітряк реставрували: замінили лише лопаті, виготовили вал-шестерню для французьких жорен. Майже у той самий час з’явився вказівник «Вітряк Кузьми Дриги» та туристичний знак «Вітряк голландського типу».