Джерело: phys.org, переклад: Хроніки Обухова
Дослідники з Університету штату Огайо виявили, що звичайні їстівні гриби — наприклад, шиїтаке — можуть виконувати функції комп’ютерних мікросхем. Їх можна «вирощувати» та «тренувати» для зберігання електричної пам’яті — тобто діяти як органічні мемристори, здатні запам’ятовувати попередні електричні стани.
Дослідження, опубліковане в PLOS One, показало, що грибні чипи відтворюють ефект пам’яті, подібний до напівпровідникових мікросхем, але при цьому є біорозкладними, дешевшими та екологічними.
«Мікрочипи, які імітують активність мозку, не потребують великої енергії у режимі очікування — це може стати революційною перевагою», — пояснив Джон ЛаРокко, провідний автор дослідження.
Науковці вирощували зразки шиїтаке та печериць, потім висушували їх, підключали до електронних схем і подавали різні рівні напруги. Результати показали, що такі «грибні чипи» можуть перемикати електричні стани до 5 850 разів на секунду з точністю 90%, працюючи подібно до оперативної пам’яті (RAM). Якщо швидкість сигналів зростала, точність падала, але її можна було відновити, з’єднавши кілька грибів — майже як у нейронній мережі мозку.
«Наш експеримент демонструє, наскільки просто програмувати гриби, щоб вони поводилися передбачувано й корисно», — зазначила професорка Кудсія Тахміна з факультету електротехніки та комп’ютерної інженерії.
Перевага таких біочипів — у їхній екологічності. На відміну від традиційних мікросхем, які потребують рідкісних металів і високих енерговитрат, грибні мемристори біорозкладаються і майже не створюють відходів.
Вчені вважають, що грибні системи можна масштабувати:
великі структури — для аерокосмічних обчислень чи edge computing,
малі — для автономних пристроїв і носимої електроніки.
«Усе, що потрібно, щоб почати, — це компост і кілька базових електронних компонентів», — жартує ЛаРокко.
Хоча такі пристрої поки що експериментальні, дослідники впевнені, що біоелектроніка на основі грибів може відкрити нову еру енергоефективних, стійких і «живих» комп’ютерів.
