Для тих, хто щойно підійшов: це обухівський шитий рушник з однієї із праць Івана Гончара (Том "Київщина Правобережна " - 5 аркушів, КН 12732/28-33, Музей Івана Гончара (Ivan Honchar Museum).
МОЯ ВЕРСІЯ
Двоголова пташка на рушнику - відбиток епохи (можливо, 19 ст). Цікаво, що обухівських шитих рушників з "серпами - молотами", пр, немає. Можливо тому, що на той час самі шиті рушиники зникають як явище і поступаються іншим формам виготовлення (ткані рушники), так і мотивам, кольорам тощо.
ПРИЧИНИ
Зміна поколінь (Голодомор, Друга світова) + характерний для епохи економічний занепад ремесла (зменшення ваги ринку)?
ЗАРАЗ
Так чи інакше, станом на сьогодні параметри відродження рушника мають кілька досить цікавих ньюансів:
1. Ентузіасти продуктивно відроджують технічну, візуальну, почасти смислову візію артефакту;
2. Втім, ми практично не розуміємо хто, коли, для чого, з чого, в яких умовах і тд шив обухівські рушники. Культорологічна складова рушника майже невідома.
КРАЙНЯ СПРОБА
Приблизно в той же час хороша людина Oleksandr Gerzhan прочитав обидва щоденники Гончара (КН 12904 Начерки та записи Гончара І.М. етнографічні “1978-79 р.р. 1.Обухів /…/ 11.Скиток”. Київщина, Полтавщина – 226 с.; КН 12924 Записи Гончара І.М. “Переяслав – Обухів 1965-66 р.р. Чоповичі”. – 73 с. Блокнот.) в частині, що стосується Обухова.
З самого початку я думав, що зможу вичленити імена, прізвища і адреси тих, у кого він купував рушники.
Втім, все виявилося значно складніше (почерк (!), перш за все. Але, не тільки він).
Так чи інакше, задача КАРТОГРАФУВАТИ рушник шляхом нанесення на карту Обухова його ймовірних виробників мені не вдалася.
Принаймні, поки що.
