
Як ви, напевне, знаєте з української граматики, інфінітив — це така форма дієслова, що не має характеристик ні особи, ні числа, ні способу. В нашій мові головною його особливістю є закінчення -ти/-ся (говорити, прибиратися), а в англійській аналогом виступає частка to (to clean, to speak), що поєднується з базовою формою дієслова.
Покращіть навички англійської мови вашого персоналу, школа Speak Well School запрошує приєднатись до курсу "корпоративна англійська в Києві" та підвищити ефективність вашого бізнесу.
Використовується інфінітив у різних випадках і контекстах (зокрема для вираження мети, намірів, можливостей або вподобань) та може вживатися після:
У реченні Infinitive часто зустрічається в ролі:
Використовується щодо дій, які відносяться до теперішнього чи майбутнього.
Активна форма: to + V1 (to do)
Пасивна форма: to be V3/ed (to be done)
Застосовується для опису певних подій, що відбуваються зараз.
Активна форма: to + be Ving (to be doing)
Підкреслює, що його дія відбувалася раніше, ніж дія основного дієслова.
Активна форма: to + have V3/ed (to have done)
Пасивна форма: to have been V3/ed (to have been done)
Ставить акцент на тривалій дії, що відбулася до дії головного дієслова. Зверніть увагу, що тут так само немає пасивної форми, як і в Continuous Infinitive.
Активна форма: to have been Ving (to have been doing)