"Хроніки Обухова" визнали гендерночутливим виданням?

"Хроніки Обухова" визнали гендерночутливим виданням?

«Хроніки Обухова» потрапили до лютневого моніторингу гендерної рівності серед видань Київської області.

Про це редакції стало відомо з розсилки результатів дослідження «Київські гіперлокальні медіа – на четвертій позиції за рівнем гендерної чутливості: результати лютневого моінторингу», котрі вона отримала з розсилки Донецького прес-клубу.

Згідно з ним, для гендерного моніторингу гіперлокальних медіа Київської області, який було проведено вперше і який тривав із 11 по 17 лютого 2020 року, обрано 5 друкованих ЗМІ («Бучанські новини», «Вісник Кагарличчини», «Вишгород», «Громадська думка» та «Яготинські вісті») і 5 інтернет-видань («Кагарлик.City», «Переяслав.City», «04597.com.ua – Сайт міста Ірпеня», «Трибуна Бровари» та «Хроніки Обухова»), у яких загалом проаналізовано 234 матеріалів.

Кожне медіа аналізували за п’ятьма критеріями: дотримання гендерного балансу (представленість чоловіків і жінок як експертів/експерток, героїв/героїнь), вживання фемінітивів, наявністю стереотипних образів, сексистського контенту в журналістських матеріалах і публікацій на гендерну тематику.

Загальне враження від матеріалів, оприлюднених в локальних медіа Київщини – безособовість. Тобто значна частина матеріалів створена так, що в ній жодним чином не згадуються ані жінки, ані чоловіки, а узагальненими є не тільки «герої» (люди, мешканці, спільнота, постраждалі), а й «експерти» (фахівці, співробітники, рятувальники). Наприклад, на Сайті Ірпеня 04597 всі повідомлення від МНС створені, начебто в рятувальних операціях беруть участь певні «одиниці»: «На місце події направили рятувальників. По прибуттю рятувальниками встановлено, що горить…», хоча наприкінці кожного повідомлення вказується кількість задіяних осіб та техніки. Ще один приклад з того ж ресурсу: в матеріалі «Ірпічани до Дня закоханих запустили в небо десятки небесних ліхтарів» не згадана жодна конкретна людина, не зважаючи на те, що роль декотрих була дуже вагомою: «Невід'ємною частиною заходу було привітання зі святом, пісні про кохання у виконанні студенток коледжу, а справжнім сюрпризом стало освідчення в коханні». Хто кого вітав, які студентки що саме виконували та хто кому освідчився – залишилось невідомим.

Тож, у друкованих ЗМІ абсолютно безособовими виявилися публікації про волонтерство/благодійність, екологію/довкілля, розваги/дозвілля та кримінал/дтп/нс (перші дві є такими ж і в інтернет-виданнях). Найбільша кількість експерток зафіксована в матеріалах на медичну (75%) та освітню (73%) теми. Цікаво, що в економічній тематиці у 100% жінки були експертками, а чоловіки – героями матеріалів.

Взагалі розподіл експертності між чоловіками та жінками в друкованих ЗМІ Київщини цього разу досяг ідеалу – 50 на 50. Це стало можливим, зокрема, тому, що в газетах «Яготинські вісті» та «Вісник Кагарличчини» опубліковані опитування, респондентками в яких виступили здебільшого жінки, що і дозволило формально «зрівняти рахунок».

Щодо героїнь, то їхня кількість складає третину (33%) від усіх героїв і героїнь публікацій. У матеріалах, присвячених дозвіллю (а головною «розвагою» моніторингового періоду був День святого Валентина), зафіксовано 62% героїнь, 61% - в публікаціях на соціальну тематику, 60% - в матеріалах про культуру. Найменша кількість згадування жінок (2-3%) в матеріалах про політику, спорт і воєнної тематики. В повідомленнях про економіку, екологію та кримінальні справи згадування про конкретних жінок не зафіксовано.

"Хроніки Обухова" визнали гендерночутливим виданням?
"Хроніки Обухова" визнали гендерночутливим виданням?
"Хроніки Обухова" визнали гендерночутливим виданням?
"Хроніки Обухова" визнали гендерночутливим виданням?
"Хроніки Обухова" визнали гендерночутливим виданням?
"Хроніки Обухова" визнали гендерночутливим виданням?
"Хроніки Обухова" визнали гендерночутливим виданням?

Щодо кожного видання зокрема, то найвищий відсоток залучення жінок як експерток – у «Вісника Кагарличчини» (67%), трохи менше – у «Вишгорода» (60%), майже баланс – у «Яготинських вістей».

Загалом «Яготинські вісті» у лютому стали гендернонайчутливішим друкованим виданням Київщини (52%). На другій позиції (завдяки високому відсотку фемінітивів) – «Громадська думка» (46,7%). «Вісник Кагарличчини», незважаючи на значну частку експерток, має найнижчий рівень гендерної чутливості (25%), на що суттєво вплинула відсутність фемінітивів.

В Інтернет-виданнях жінки є експертками в 37% випадків і в 29% – героїнями. Якщо не враховувати тему розваги/дозвілля, де в двох з двох опублікованих матеріалів жінки виступили експертками (тобто в 100% випадків), найчастіше експертна думка жінок фігурує в матеріалах про культуру - 67%, а також у «традиційно жіночій» освітній тематиці (57%).

Паритетна кількість експерток/експертів – у матеріалах на медичну тематику.

Вражають відсотки героїнь в матеріалах, присвячених освіті та благодійності (по 75%). Цікаве спостереження: цього разу на всіх досліджуваних сайтах були опубліковані матеріали на політичну тематику, де фігурували жінки, хоча їх частка відносно героїв досить незначна – 18%. Три з п’яти досліджуваних газет розмістили політичну рекламу «Юлія Тимошенко: «Лише люди можуть зупинити авантюру президента, яка позбавить Україну майбутнього», де цитується лише Юлія Тимошенко.

Гендерного балансу в залученні експерток/експертів досягнуло інтернет-видання «Переяслав.City» (тут і найвищий відсоток героїнь), в усіх інших експертки присутні лише в чверті і менше випадків, в новинах сайту «Кагарлик.City» експерток 0%. Високий рівень вживання фемінітивів зафіксований у трьох видань – «Трибуна Бровари» (70%), «Хроніки Обухова» і «04597.com.ua – Сайт міста Ірпеня» (по 83%).

Згідно даних за цими трьома складовими, гендернонайчутливішим у лютому є «04597.com.ua – Сайт міста Ірпеня» (51%), майже на рівних позиціях перебувають «Хроніки Обухова» і «Переяслав.City», найнижчий показник (не лише по Киїівській області, а й загалом по Україні) – в «Кагарлик.City».

Загальна кількість використаних в друкованих ЗМІ Київщини фемінітивів та маскулінітивів (слів на позначення посад, професій, діяльності жінок), майже однакова, в інтернет-виданнях – фемінітивів удвічі більше.

Зокрема, протягом моніторингу зафіксовані такі фемінітиви: міністерша, професорка, завідувачка кафедри, директорка, викладачка, соціальна робітниця, заступниця, робітниця, виконувачка обов’язків, очільниця, товаришка депутатка, авторка, чиновниця, начальниця. Особливо яскравим вважаю використаний в газеті «Вишгород» фемінітив «фотомайстриня», але, з іншого боку, це – єдиний знайдений у газеті фемінітив.

Щодо маскулінітивів, автор/к/и текстів продовжують дивувати відсутністю логіки та, іноді, – сенсу. І якщо утворити фемінітив від слова «зв’язківець» («Служила зв’язківцем в 43-й окремій артилерійській бригаді») дійсно складно, то нащо писати «помічник народного депутата Віта Важеєвська», якщо слово «помічниця» є розповсюдженим та загальновживаним, не зрозуміло. В публікації газети «Яготинські вісті йдеться про героїню – старшого викладача, тоді як авторкою матеріалу позначена старша викладачка. Загалом нерідко трапляються тексти, в яких одночасно використовуються і фемінітиви, і маскулінітиви. Зокрема, цікаві трансформації стосуються педагогинь: якщо викладачку молодших класів журналісти з легкістю підписують «вчителька», то коли йдеться про викладання в старших класах, вже зустрічаємо «вчитель» (наприклад, «вчитель географії»).

Гендерних стереотипів чи сексистського контенту протягом моніторингового періоду зафіксовано не було ані в друкованих, ані в інтернет-виданнях Київщини.
Тематичні публікації щодо гендерних питань зафіксовані в двох газетах – «Вишгород» та «Яготинські вісті» та на двох сайтах - «Трибуна Бровари» і «Кагарлик-сіті». Йдеться про один і той самий інформаційний привід – початок роботи «гарячої» лінії для постраждалих від домашнього насильства.

Загальний Індекс гендерної чутливості гіперлокальних київських медіа у лютому 2020 року склав 43%. Це – один із найвищих показників по Україні. Детальніше ознайомитися з результатами лютневого моніторингу медіа по 24 областей можна на сайті Волинського прес-клубу.
___________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

Читайте також:

Коментарі