Про це редакції стало відомо з розсилки результатів дослідження «Київські гіперлокальні медіа – на четвертій позиції за рівнем гендерної чутливості: результати лютневого моінторингу», котрі вона отримала з розсилки Донецького прес-клубу.
Згідно з ним, для гендерного моніторингу гіперлокальних медіа Київської області, який було проведено вперше і який тривав із 11 по 17 лютого 2020 року, обрано 5 друкованих ЗМІ («Бучанські новини», «Вісник Кагарличчини», «Вишгород», «Громадська думка» та «Яготинські вісті») і 5 інтернет-видань («Кагарлик.City», «Переяслав.City», «04597.com.ua – Сайт міста Ірпеня», «Трибуна Бровари» та «Хроніки Обухова»), у яких загалом проаналізовано 234 матеріалів.
Кожне медіа аналізували за п’ятьма критеріями: дотримання гендерного балансу (представленість чоловіків і жінок як експертів/експерток, героїв/героїнь), вживання фемінітивів, наявністю стереотипних образів, сексистського контенту в журналістських матеріалах і публікацій на гендерну тематику.
Загальне враження від матеріалів, оприлюднених в локальних медіа Київщини – безособовість. Тобто значна частина матеріалів створена так, що в ній жодним чином не згадуються ані жінки, ані чоловіки, а узагальненими є не тільки «герої» (люди, мешканці, спільнота, постраждалі), а й «експерти» (фахівці, співробітники, рятувальники). Наприклад, на Сайті Ірпеня 04597 всі повідомлення від МНС створені, начебто в рятувальних операціях беруть участь певні «одиниці»: «На місце події направили рятувальників. По прибуттю рятувальниками встановлено, що горить…», хоча наприкінці кожного повідомлення вказується кількість задіяних осіб та техніки. Ще один приклад з того ж ресурсу: в матеріалі «Ірпічани до Дня закоханих запустили в небо десятки небесних ліхтарів» не згадана жодна конкретна людина, не зважаючи на те, що роль декотрих була дуже вагомою: «Невід'ємною частиною заходу було привітання зі святом, пісні про кохання у виконанні студенток коледжу, а справжнім сюрпризом стало освідчення в коханні». Хто кого вітав, які студентки що саме виконували та хто кому освідчився – залишилось невідомим.
Тож, у друкованих ЗМІ абсолютно безособовими виявилися публікації про волонтерство/благодійність, екологію/довкілля, розваги/дозвілля та кримінал/дтп/нс (перші дві є такими ж і в інтернет-виданнях). Найбільша кількість експерток зафіксована в матеріалах на медичну (75%) та освітню (73%) теми. Цікаво, що в економічній тематиці у 100% жінки були експертками, а чоловіки – героями матеріалів.
Взагалі розподіл експертності між чоловіками та жінками в друкованих ЗМІ Київщини цього разу досяг ідеалу – 50 на 50. Це стало можливим, зокрема, тому, що в газетах «Яготинські вісті» та «Вісник Кагарличчини» опубліковані опитування, респондентками в яких виступили здебільшого жінки, що і дозволило формально «зрівняти рахунок».
Щодо героїнь, то їхня кількість складає третину (33%) від усіх героїв і героїнь публікацій. У матеріалах, присвячених дозвіллю (а головною «розвагою» моніторингового періоду був День святого Валентина), зафіксовано 62% героїнь, 61% - в публікаціях на соціальну тематику, 60% - в матеріалах про культуру. Найменша кількість згадування жінок (2-3%) в матеріалах про політику, спорт і воєнної тематики. В повідомленнях про економіку, екологію та кримінальні справи згадування про конкретних жінок не зафіксовано.
Щодо кожного видання зокрема, то найвищий відсоток залучення жінок як експерток – у «Вісника Кагарличчини» (67%), трохи менше – у «Вишгорода» (60%), майже баланс – у «Яготинських вістей».
Загалом «Яготинські вісті» у лютому стали гендернонайчутливішим друкованим виданням Київщини (52%). На другій позиції (завдяки високому відсотку фемінітивів) – «Громадська думка» (46,7%). «Вісник Кагарличчини», незважаючи на значну частку експерток, має найнижчий рівень гендерної чутливості (25%), на що суттєво вплинула відсутність фемінітивів.
В Інтернет-виданнях жінки є експертками в 37% випадків і в 29% – героїнями. Якщо не враховувати тему розваги/дозвілля, де в двох з двох опублікованих матеріалів жінки виступили експертками (тобто в 100% випадків), найчастіше експертна думка жінок фігурує в матеріалах про культуру - 67%, а також у «традиційно жіночій» освітній тематиці (57%).
Паритетна кількість експерток/експертів – у матеріалах на медичну тематику.
Вражають відсотки героїнь в матеріалах, присвячених освіті та благодійності (по 75%). Цікаве спостереження: цього разу на всіх досліджуваних сайтах були опубліковані матеріали на політичну тематику, де фігурували жінки, хоча їх частка відносно героїв досить незначна – 18%. Три з п’яти досліджуваних газет розмістили політичну рекламу «Юлія Тимошенко: «Лише люди можуть зупинити авантюру президента, яка позбавить Україну майбутнього», де цитується лише Юлія Тимошенко.
Гендерного балансу в залученні експерток/експертів досягнуло інтернет-видання «Переяслав.City» (тут і найвищий відсоток героїнь), в усіх інших експертки присутні лише в чверті і менше випадків, в новинах сайту «Кагарлик.City» експерток 0%. Високий рівень вживання фемінітивів зафіксований у трьох видань – «Трибуна Бровари» (70%), «Хроніки Обухова» і «04597.com.ua – Сайт міста Ірпеня» (по 83%).
Згідно даних за цими трьома складовими, гендернонайчутливішим у лютому є «04597.com.ua – Сайт міста Ірпеня» (51%), майже на рівних позиціях перебувають «Хроніки Обухова» і «Переяслав.City», найнижчий показник (не лише по Киїівській області, а й загалом по Україні) – в «Кагарлик.City».
Загальна кількість використаних в друкованих ЗМІ Київщини фемінітивів та маскулінітивів (слів на позначення посад, професій, діяльності жінок), майже однакова, в інтернет-виданнях – фемінітивів удвічі більше.
Зокрема, протягом моніторингу зафіксовані такі фемінітиви: міністерша, професорка, завідувачка кафедри, директорка, викладачка, соціальна робітниця, заступниця, робітниця, виконувачка обов’язків, очільниця, товаришка депутатка, авторка, чиновниця, начальниця. Особливо яскравим вважаю використаний в газеті «Вишгород» фемінітив «фотомайстриня», але, з іншого боку, це – єдиний знайдений у газеті фемінітив.
Щодо маскулінітивів, автор/к/и текстів продовжують дивувати відсутністю логіки та, іноді, – сенсу. І якщо утворити фемінітив від слова «зв’язківець» («Служила зв’язківцем в 43-й окремій артилерійській бригаді») дійсно складно, то нащо писати «помічник народного депутата Віта Важеєвська», якщо слово «помічниця» є розповсюдженим та загальновживаним, не зрозуміло. В публікації газети «Яготинські вісті йдеться про героїню – старшого викладача, тоді як авторкою матеріалу позначена старша викладачка. Загалом нерідко трапляються тексти, в яких одночасно використовуються і фемінітиви, і маскулінітиви. Зокрема, цікаві трансформації стосуються педагогинь: якщо викладачку молодших класів журналісти з легкістю підписують «вчителька», то коли йдеться про викладання в старших класах, вже зустрічаємо «вчитель» (наприклад, «вчитель географії»).
Гендерних стереотипів чи сексистського контенту протягом моніторингового періоду зафіксовано не було ані в друкованих, ані в інтернет-виданнях Київщини.
Тематичні публікації щодо гендерних питань зафіксовані в двох газетах – «Вишгород» та «Яготинські вісті» та на двох сайтах - «Трибуна Бровари» і «Кагарлик-сіті». Йдеться про один і той самий інформаційний привід – початок роботи «гарячої» лінії для постраждалих від домашнього насильства.
Загальний Індекс гендерної чутливості гіперлокальних київських медіа у лютому 2020 року склав 43%. Це – один із найвищих показників по Україні. Детальніше ознайомитися з результатами лютневого моніторингу медіа по 24 областей можна на сайті Волинського прес-клубу.
___________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews
