Джерело: dsnews.ua
У дослідженні під терміном «ватники» маються на увазі особи з проросійською або пострадянською ментальністю, які не визнають сенсу існування України як незалежної держави. За даними КМІС і Центру Разумкова, до «твердих» проросійських належать 2–4% українців, ще 6–10% — мають помірковану позицію, яка може еволюціонувати в активну підтримку наративів РФ. Таким чином, потенційна «проєкція» проросійської аудиторії — близько 15%.
Найвища концентрація осіб, готових прийняти так звані «мирні ініціативи» Росії, фіксується на Півдні та Сході — до 16%, що утричі вище, ніж у Центрі і на Заході. Ці ж регіони мають найбільше позитивне ставлення до росіян і УПЦ МП.
Окремий блок дослідження присвячено фігурам, які можуть стати інструментами реалізації “грузинського сценарію” — тактики повзучого реваншу через інфільтрацію інформаційного простору та делегітимацію державних інституцій. Серед понад 30 осіб — блогери, політики, бізнесмени й церковні діячі. У списку фігурують:
Олександр Дубінський — блогер і екс-нардеп, учасник гучних скандалів і активний користувач соцмереж, депутат від 94 округу (Обухів-Васильків).
Олексій Арестович, Віктор Медведчук, Дмитро та Михайло Добкіни, Анатолій Шарій, Діана Панченко, Юрій Бойко, Митрополит Онуфрій, Олег Царьов та інші.
Дослідники наголошують: не всі з них обов'язково діють за російським сценарієм, однак вони мають потрібні медійні чи організаційні ресурси, щоб відіграти у ньому роль.
Росія, згідно з аналітиками, робитиме ставку не на вибори, а на інформаційну війну: делегітимацію влади, розхитування довіри до армії, штучне протиставлення “фронту” і “тилу”, поширення меседжів про зраду Заходу та “бізнес на війні”. Особливу небезпеку становить псевдопатріотична критика, що маскується під “турботу про народ” або “конструктивний скепсис”.
Наразі повноцінне втілення “грузинського сценарію” в Україні малоймовірне. Проте постійна присутність гібридних меседжів, проросійських фігур у медіа та запит на “альтернативну правду” створює довгострокову загрозу. Головна мета Кремля — руйнація української суб’єктності зсередини.
