Хвойка і його "щастя": як було відкрито енеолітичну культуру в селі Трипілля

Хвойка і його "щастя": як було відкрито енеолітичну культуру в селі Трипілля
15:19 20.10.2019
Хвойка і його "щастя": як було відкрито енеолітичну культуру в селі Трипілля

4 лютого 1896 р. в Середній Наддніпрянщині уже серйозно хворий на сухоти Вікентій Хвойка відкрив трипільську стоянку – прадавнє першоджерело нашої культури.

Про це йдеться у лонгріді Укрінформу "Вікентій Хвойка. Провідник у підземному царстві".

Сталося це не випадково – таким було його “щастя”. За 35 км південніше Києва, у районі сіл Трипілля (тепер – м.Трипілля Обухівського району Київської області), Жуківка, Стайки, Щербанівка, Халеп’я, Верем’я та сусідніми до них, археолог відкрив залишки прадавніх поселень із численними зразками фантастично розписаного посуду. Як водиться, не перше десятиліття на черепів’я натрапляли місцеві селяни. У тамтешніх місцях не одне покоління орачів з-рід плуга діставали розфарбовані черепки і кавалки обпаленої глини з відбитками соломи та дерев’яних паль.

Зрозумівши, що вони натрапили на золоту археологічну жилу, за традиційні 40-50 коп. на добу Вікентій Хвойка швидко винайняв бригаду копачів і розмітив майбутні траншеї. Перші дні розкопок виявили багатометрові глинобитні майданчики з цілим та потрощеним посудом: від величезного – понад метр заввишки – до маленького, наче іграшкового. Траплялися глиняні фігурки людей і тварин, кам’яні наконечники стріл, списів, сокири, численні кістки свійських та диких тварин.

Було розкопано кілька гончарних печей, а також залишки 50 землянок у селах довкола Трипілля, а також на березі Дніпра в Києві. Їх залишили землеробсько-скотарські племена, які жили в першій половині IV тисячоліття до н.е. Вчені визнають, що ніякої культури ні в Європі, ні в Єгипті в той час ще не існувало. Що тоді було? Хіба що палестинський Єрихон (IX тис. до н.е.), на Західному березі річки Йордан, Чатал-Хююк, або: Чаталхьоюк (“Вилка-курган”; поселення епохи керамічного неоліту в турецькій провінції Конья; VII-V тис. до н.е.) та, може, ще у Дворіччі – найдавніші поселення шумерів (III тис. до н.е.).

Над сенсаційним відкриттям Вікентій В’ячеславович Хвойка працював подальші п’ять років: визначив місце цієї культури, класифікував пам’ятки, встановив час її існування (5500-2750 до н.е.). Було розкопано 13 тис м², площі, знайдено 39 залишків глинобитних жител. Власне, сама назва “трипільська культура” з’явилась в авторській праці Вікентія Хвойки про розкопки поселень 1901 р. у с.Межирічі під Каневом та у Ржищеві на Київщині.