Джерело: phys.org, переклад: Хроніки Обухова
Результати експерименту вперше чітко доводять: саме конкуренція з медоносними бджолами, а не зміни клімату, є основною причиною зникнення диких бджіл.
Як дикі, так і домашні бджоли є важливими запилювачами. Висока щільність домашніх бджіл раніше пов’язувалася зі скороченням диких популяцій, але довести причинно-наслідковий зв’язок було складно через переважно спостережний характер попередніх досліджень.
Острів Джаннутрі — охоронювана екосистема площею 2,6 км² у складі Національного парку Тосканського архіпелагу. Починаючи з 2018 року, там щороку встановлювали 18 вуликів у період з грудня по червень. Це створювало щільність медоносних бджіл, що перевищувала європейські норми, і викликало побоювання щодо конкуренції з місцевими запилювачами.
У статті "Острівне видалення медоносних бджіл виявляє експлуатаційну трофічну конкуренцію з дикими бджолами, що швидко зникають", опублікованій у Current Biology, команда провела польовий експеримент для оцінки впливу утримуваних бджіл на дикі популяції.
Експерименти охопили весь острів і зосереджувалися на двох видах диких бджіл: Anthophora dispar (одинокі бджоли) та Bombus terrestris (соціальні джмелі).
Для вимірювання конкуренції дослідники тимчасово закривали вхід до вуликів до сходу сонця на 11 годин щодня під час пікового сезону збору нектару дикими бджолами.
Моніторинг ресурсів включав вимірювання рівнів нектару та пилку у двох ключових рослин — Teucrium fruticans та Salvia rosmarinus. Також вивчали поведінку диких бджіл: частоту відвідування квітів, тривалість пошуку, маршрути пересування. Популяційні тенденції фіксували шляхом стандартних обліків у 2021–2024 роках.
Результати:
Короткочасне вилучення медоносних бджіл сприяло відновленню ресурсів. Об’єм нектару зріс на 52,5% у T. fruticans та на 71,1% у S. rosmarinus.
Кількість пилку поблизу пасік зросла на 35,7%.
Поведінка диких бджіл суттєво змінилася: збільшення споживання нектару, зменшення часу пошуку, зміщення графіку збору — все це свідчить про попередню нестачу ресурсів.
У період 2021–2024 рр. спостерігалося значне скорочення обох видів диких бджіл:
A. dispar — 77%
B. terrestris — на 87%
Кліматичні дані за той же період не виявили суттєвих змін температури або кількості опадів у період активності бджіл, що виключає клімат як фактор зникнення.
Висновки:
Експериментальні дані доводять: медоносні бджоли прямо конкурують з дикими за нектар і пилок, що призводить до скорочення ресурсів і популяцій.
Навіть короткочасне усунення пасік показує значний позитивний вплив на поведінку та успішність диких бджіл.
Автори рекомендують не розміщувати пасіки в охоронюваних територіях без чітких доказів, що це не шкодить місцевим популяціям. Їх висновки свідчать, що висока щільність утримуваних бджіл може посилювати екологічний стрес, особливо в тендітних екосистемах на кшталт невеликих островів.
