
Про це пишуть Хроніки Обухова з посиланням на Gazeta.ua.
Альпійські гірки замінюють звичні клумби. Можуть існувати більш понад шість років.
Захотіла біля хати створити красу. Чоловік підкинув ідею з альпійською гіркою. Підібрали такі квіти, щоб цвіли від ранньої весни до осені, — розповідає жінка.
Взимку жінка купує насіння з цибулинами потрібних квітів. Композицію створює напровесні. Вибирає сонячне місце. Знімає 40 см ґрунту. Цю яму на чверть засипає щебенем. Таке дренування потрібне, щоб корінці дихали. Далі засипає викопану землю, змішану з піском, торфом і перегноєм. По краях гірки викладає камені, щоб ґрунт не осувався.
Стінки формую з вапняного плитняку. Ці пласкі камні гарно лягають один на одного. При укладанні ряди пересипаю землею. Міцніше триматиметься, - пояснює пані Ніна.
Далі хаотично розкладає по гірці інші камені. Тоді вона виглядатиме природно. Не бере вапняк, бо швидко руйнується. Найкраще підходять піщаник і граніт.
Камені треба різної величини. Гладенькі або рівні краще не брати. Підійдуть криві, як у природі. Підбирайте відповідно до розміру гірки. Громіздкі валуни на малій мають поганий вигляд, - додає господиня.
Між камінням садить рослини. Підбирає різні по розміру й часу цвітіння, щоб гірка безперестанку квітнула. Закладає крокуси, нарциси, тюльпани й анемони. Сіє також чебрець лимонний, розмарин, чорнобривці, ялівець та юку. Високорослі квіти розміщує так, щоб не затуляли решту.