Джерело: Україна Інкогніта
Серед київських святинь Михайлівський Золотоверхий собор є справжньою окрасою української архітектури. Поруч із ним розташована трапезна Іванівська церква, унікальний зразок українського бароко початку XVIII століття.
На жаль, радянська влада не оцінила цієї культурної та духовної спадщини. У 1930-х роках собор був варварськи зруйнований вибухівкою. Його знищення стало втратою не лише для Києва та України, а й для всього людства. Не викликає сумнівів, що ця пам’ятка могла б увійти до Списку світової спадщини ЮНЕСКО разом із Софією Київською та Києво-Печерською лаврою.
На щастя, у 1990-х роках завдяки ініціативі керівника УПЦ КП Філарета та підтримці керівництва України й Києва, зокрема Леоніда Кучми, Валерія Пустовойтенка й Олександра Омельченка, собор було відтворено. Відновлення відбувалося за архівними проектами та численними фотографіями.
Історія собору
Заснований князем Святополком Ізяславичем у 1108–1113 роках, храм будували у візантійському стилі. Проте у XVIII столітті завдяки генію архітектора Григоровича-Барського собор отримав вигляд у стилі українського бароко.
Вціліла спадщина
Єдиною будівлею комплексу, яку пощадили більшовицькі вандали, залишилася трапезна церква Івана Богослова. Вона є унікальним прикладом барокової архітектури та свідченням багатства нашої культурної спадщини.
Михайлівський Золотоверхий собор нині є не лише символом Києва, але й свідченням сили духу українського народу, здатного зберігати й відроджувати свою спадщину навіть після найстрашніших втрат.
