Більше того, з часом почали з’являтися моноорієнтовані заклади, котрі або торгували однією групою товарів (крупи, риба, молочне тощо) або могли дозволити собі повний цикл від виробництва товару до його продажу. Такі, приміром, як обухівська пекарня "Boulangerie Montmartre", про роботу котрої ми розповідали відносно нещодавно.
Продаж лише певних груп товарів або їх виробництво згідно зі всіма правилами сучасного крафту дозволила спочатку застовбити, а згодом і розширити нішу, відому з часів середньовіччя. Її існування, власне кажучи є певним свідченням росту споживацьких можливостей українських громадян, оскільки не кожен може собі дозволити купувати гречку в одному магазині, молоко – в іншому, рибу – в третьому, а м’ясо лише у свого, так би мовити, м’ясника.
Подібний підхід з його споживчою диференціацією став основою для формування досить широкої і складної мережі соціальних контактів, не останню роль в розвитку котрих зіграло так зване «сарафанне радіо».
А ти чула, прямо в моєму будинку відкрилася унікальна міні-пекарня? Запах її продукції будить швидше за аромат кави, а смак нічим не відрізняється від бабусиного хлібу з пічки!
Хтось розповість, інший послухає, а третій погуглить вечір-другий, а потім перейде за посиланням і ретельно крок за кроком вивчить як відкрити міні пекарню, скільки це коштує і для чого, власне кажучи потрібно.
І якщо відповідь на перші два питання досить фахово можуть дати експерти joinposter.com, мотивація підприємця справа більш делікатна, місяцями навіть інтимна.
І дійсно, для чого:
… якщо можна піти до супермаркету і вибрати з-поміж досить широкого асортименту хліб на будь-який смак?
… якщо можна жити в більш комфортному режимі консумента («того, хто споживає»)?
Причин для подібного досить. Втім, очевидно, що підходять вони лише представникам так званих пасіонаріїв. Тих, хто здатен подолати хронічну в наш час прокрастинацію і змінити свій суспільний статус з консумента-споживача на продуцента-виробника.
Того, хто здатен втілити українське уявлення про хліборобську націю, одним із символів котрої є міні-пекарня – український архетип, що живе на денці підсвідомості.
Власний бізнес, в основі котрого лежить генетична пам’ять предків, їх індивідуалізм і підприємницька жилка, а ще відчуття своєї місії, цієї соціальної відповідальності бізнесу – годувати людей.
Бо хто годує сьогодні, того пам’ятатимуть завтра.