Пошук

Місто Українка і його походження: печери, казки, гіпотези

Місто Українка і його походження: печери, казки, гіпотези

Одна зі старих назв м. Українки - Злодіївка. І дійсно, на карті, орієнтовно 1881 село фігурує саме під цією назвою. Втім, мене завжди цікавила його етимологія.

Класична версія відсилає до нас праці І. Фундуклея, згідно з котрим вона має певний зв'язок з урочищем Філіповщина (Філонівщина), в котрому ніби-то була печера, а в ній жили розбійники ("злодії").

Печеру цю, згідно з ним, відкрили в 1845 і вже тоді вона була закинута.

ГІПОТЕЗИ:

  1. Певний час я був майже переконаний у церковному походженні назви урочища; у тому, що так звані "розбійники" це гайдамаки або контрабандисти, котрих на тодішньому кордоні між Росією і Польщею (проходив зверху плато вздовж дороги на Трипілля) було більше ніж досить; а "печера" - схрони, котрих і зараз у вигляді погребів трохи лишилося у глиняному останці біля Обухова.
  2. В цьому відношенні варто зауважити, що територія між Обуховом і Українкою зараз складається з 3-х частин: 1. дорога на Трипілля зверху; 2. плато Стінка від Козарового Шпиля до Дівич-гори посередині; 3. промзона на місці колишніх заливних луків знизу.
Земля селян Філоненків - урочище Філіпівщина
Земля селян Філоненків - урочище Філіпівщина

Середня частина досить стрімка і малозручна, чого не скажеш про верх і низ, свого часу вкриті мережею хуторів від Обухова до Трипілля: Коржів, Вовка тощо. Один з них це "земля селян Філоненків", котра на карті Злодіївки цілком співпадає з позначенням ур. Філоленківщина на дещо ранішій триверстовці Шуберта.

Відтак, станом на сьогодні можна працювати з мікро-гіпотезою, згідно з котрою певна частина вже втрачених (ур. Коржів), маловживаних (Вовча балка) або діючих (Дівич-гора - в середні віки окремий від Трипілля хутір) топонімів вздовж плато Стінка походить від назв вже неіснуючих хуторів, а ті, в свою чергу - своїх власників.

До прикладу - значна частина властиво обухівських топонімів, кутків/ярів/"гір", прикладово, містить аналогічний персоніфікований мотив, характерний для ойконімів того часу.

Найпростіший приклад - ГОРА ПЕДИНА, ця похідна від імені чи прізвища Педина (у списках полку зустрічаються обидва варіанти) козака Полтавського полку Запорізького війська, котрий волею судєб (можливо, пана Мокієвського) і роботи на охороні Обухівського рентраншенменту чи фортпосту потрапив до Обухова, ймовірно, в середині 18 ст.під час розбудови лінії укріплень Рігельманом.

Але, останнє твердження спекулятивне, оскільки в тогочасних переписах це прізвище не зафіксоване і тому позиція вимагає ретельнішого вивчення.

Читайте також:

Коментарі