Джерело: 40 бригада тактичної авіації “Привид Києва”
Вони познайомилися на першому курсі льотного факультету ХНУПС, разом навчалися та разом вирішили пов’язати життя зі службою в авіації. Після закінчення університету обоє обрали службу у 40 бригаді, де саме були відкриті дві вакансії за їхнім фахом.
Дар’я розповіла, що любов до авіації з’явилася ще в дитинстві: поруч із домом був аеродром, а її батько служив офіцером бойового управління. Дмитра приваблювала військова служба та приклад родини, і він прагнув вступити саме до Харківського університету Повітряних Сил. Попри те, що не потрапив на льотний факультет за станом здоров’я, він знайшов себе у бойовому управлінні авіації.
Повномасштабна війна застала їх у стінах університету — удосвіта вони прокинулися від вибухів. Старт війни став першим випробуванням: охорона університету, переміщення особового складу та вимушена розлука на кілька місяців. Згодом обидва офіцери продовжили службу вже у складі легендарної 40 бригади, відомої своєю участю у повітряних боях за Київ.
Вони відзначають, що ставлення до авіації в Україні змінилося: модернізація техніки, оновлення літаків і покращення умов служби створюють нові можливості для молодих військових і зміцнюють обороноздатність Повітряних Сил.
Розмірковуючи про шлях до перемоги, Дар’я та Дмитро вважають, що ключове — максимальна єдність, послідовність і сильна армія, яка здатна стримувати повторні загрози. Вони наголошують: Україна може перемогти лише тоді, коли зберігатиме рішучість і силу. Саме цим вони керувалися, коли прийшли в авіацію — щоб захищати небо і перемагати.
