Джерело: Музей Васильківської Майоліки
За словами представників культурної установи, знайти цей конкретний предмет посуду в автентичному стані не вдавалося понад п'ять років через його надзвичайну рідкість на антикварному ринку України. Довгоочікувана знахідка трапилася абсолютно несподівано під час чергового моніторингу приватних колекцій та онлайн-майданчиків, причому раритетний виріб вдалося викупити за дуже помірною та привабливою ціною. Колекціонери зазначають, що подібні повоєнні речі з маркуванням Васильківського майолікового заводу з'являються у публічному просторі вкрай рідко, оскільки більшість із них були втрачені або розбиті у побуті.
Мистецтвознавчий аналіз викупленої цукорниці вказує на надзвичайно цікаву історичну тенденцію копіювання та переосмислення дизайну між різними українськими керамічними мануфактурами минулого століття. Подібна специфічна форма посуду першопочатково розроблялася та масово випускалася славетним Товариством порцелянових і фаянсових виробів М. С. Кузнєцова на фабриці в Будах, що на Харківщині. Пізніше цю ж художню концепцію запозичив та успішно реалізував у витонченому білому матеріалі Городницький порцеляновий завод, а вже після Другої світової війни форму адаптували для виготовлення з майолікової глини у Василькові.
Публікація світлин нової музейної перлини викликала справжнє захоплення серед топових прихильників, поціновувачів та знавців української народної художньої творчості у соціальних мережах. Експерти та досвідчені збирачі старовини одразу взялися верифікувати знахідку, зазначивши, що цей предмет офіційно зафіксований та описаний у авторитетному спеціалізованому Каталозі «АртКУМ». Користувачі масово вітають музей із черговою «золотою рибкою», адже кожен такий збережений артефакт допомагає глибше відтворити історію розвитку та становлення промислового дизайну на Київщині.
Незважаючи на свій майже вісімдесятирічний вік і крихкість матеріалу, глиняний виріб зберіг свою первинну естетичну привабливість, яскравість глазурі та цілісність загальної конструкції. За словами нинішньої власниці та дослідниці Людмили Шкулькової, експонат має природні дрібні тріщинки-кракелюр, які є невіддільною ознакою старіння майоліки і лише підкреслюють шляхетне походження виробу. Ці вікові мікродефекти жодним чином не псують загальний вигляд предмета, а навпаки додають йому особливого шарму та підтверджують автентичність раритету.
Новознайдена цукорниця посяде своє почесне місце у постійній експозиції музею, яка присвячена першим рокам роботи Васильківського заводу після відновлення виробництва у повоєнний період. Цей експонат слугуватиме наочним прикладом того, як локальні майстри експериментували з формами та шукали свій унікальний стиль перед створенням всесвітньо відомої авторської зооморфної пластики. Музейники планують продовжити пошуки аналогічних супутніх предметів із цієї серії, щоб у майбутньому повністю реконструювати оригінальний чайний чи сервізний набір середини двадцятого століття.
