Про це розповіли на еко-станції "Глибокі балики", передають Хроніки Обухова.
Виявляється, в цьому розділенні є глибокій екологічний зміст, як і взагалі в усій системі відгінного тваринництва Карпат. Фактично кози та вівці займають різні пасовищні ніші, не перетинаючись одні з одними. Кози лазять по зворинах, де ростуть чагарники й ожинник, і майже не звертають увагу на траву. Вівці - навпаки, спокійно пасуться на трав’янистих луках - полях, як їх називають вівчарі, - розповіли екологи.
Таке розділення навіть відображається в оплаті праці. За випас кіз пастухи отримують від громади на 20 відсотків більше, ніж за овець, бо цілий день бігати за козами по хащах - реально тяжче. Крім того, кози дають більше молока, тож на їх доїння йде більше часу.
Але це ще не все. Насправді кози та вівці самі по собі не розбредуться, хто в хащу, хто в поле: все набагато цікавіше. Між двома пасовищними процесами в реальності відбувається постійна взаємодія. Кози тримають під контролем чагарники та ожину, які постійно наступають на лучні ділянки. Вівці на таке не здатні. Без кіз ця екостема, скоріш за все, була б іншою, і чагарники зайняли б чи не увесь ландшафт. Одночасно з цим лучні ділянки теж не можуть підтримуватися в продуктивному та здоровому стані, з високим ступенем біорізноманіття, якщо на них немає пасовищного навантаження. Іншими словами, якщо трава не поїдається, не угноюється і не топчеться ратицями. А саме це й роблять вівці, які працюють подібно до газонокосарок, - йдеться у повідомленні.
