Джерело: Чорнобильський Радіаційно-екологічний Біосферний Заповідник
Як виявилося, ці тварини витрачають третину всього свого життя виключно на пошуки їжі, основу якої становлять соковиті трави, молоді пагони, свіже листя, а також кора кущів і дерев. Пік їхньої активності припадає переважно на нічний час, коли вони почуваються у більшій безпеці. У денні ж години вухані воліють надійно ховатися у невеликих, частково прихованих заглибленнях у землі.
Завдяки своєму природному маскуванню, тварини часто затаюються і не поспішають втікати, навіть якщо людина проходить зовсім поруч із їхнім укриттям. Проте у разі прямої небезпеки вони здатні миттєво розвивати вражаючу швидкість до 72 км/год. Окрім швидкого бігу, зайці можуть здійснювати різкі захисні стрибки вбік на відстань до п'яти метрів.
Анатомічна будова цих ссавців також має свої особливості, адже зазвичай вони пересуваються характерними стрибками. Під час такого руху заєць викидає свої довгі задні лапи набагато далі вперед, ніж короткі передні. Крім того, всупереч поширеним стереотипам, ці дикі тварини є непоганими плавцями від природи.
Якщо виникне крайня потреба або загроза для життя, вухань без жодних вагань здатний перепливти невеличку річку чи іншу водойму. Усі ці унікальні біологічні пристосування допомагають виду успішно виживати та підтримувати популяцію в умовах дикої природи зони відчуження.
Цікаве спостереження за фауною заповідника вдалося зафіксувати завдяки роботі дослідника Сергія Домашевського. Науковці заповідника продовжують регулярно моніторити життя місцевих мешканців та ділитися з українцями дивовижними секретами навколишнього середовища.
